Після того як «Локомотив» здолав «Енергію» у травневому матчі чемпіонату України стало зрозуміло, що львівській команді буде надзвичайно складно здобути Кубок України. Логіка проста: після харківського фіаско усі сили «енергетикам» треба було кинути на матч останнього туру, ігноруючи думку «знавців» про те, що він буде «театральним». «Знавцям», вочевидь, мало відомі закони спорту: якщо команда А прагне чемпіонства і одним матчем, та ще й на власному майданчику, може вирішити давню проблему, а команда В уже позбавлена турнірних завдань, то шанси команди А практично стовідсоткові.
Але харківська поразка відтермінувала святкування «Енергії». Матч проти «Єнакієвця» міг стати «транзитним» на шляху до івано-франківського «Фіналу чотирьох» з точки зору «переварювання» переможних емоцій. Насправді вийшло так, що такого «перевалочного» поєдинку не буде. Чи зможе «Енергія» надпрофесійно підійти до завершення сезону і вдруге поспіль здобути такий жаданий колись трофей – перші вихідні червня дадуть відповідь на це запитання. Поки ж що хочу побажати своїй міні-футбольній симпатії цього самого професіоналізму.
Але вочевидь я почав не з того. Треба неодмінно привітати «енергетиків» з успіхом – тріумфом у першому чемпіонаті України під егідою екстра-ліги. Дуже суперечливому турнірі через усім відомі обставини, але за всієї поваги до «Локомотива» та «Урагана», хто мав здобувати перше місце як не колектив з чітко вибудованим менеджментом, найкращим тренером країни, і насичений першокласними виконавцями?
За великим рахунком, ця «Енергія» ще не виправдовує очікувань, покладених на неї півтора роки тому, коли відбулося об’єднання з «Таймом». Трапляються «збої», такі, як у матчах проти «Локомотиву», хоча очікувалося, що команда-мрія українського зразка просто не помічатиме суперників на внутрішній арені, а основним орієнтиром для неї стане навіть не вихід до європейського «Фіналу чотирьох», а боротьба за титул найкращої команди континенту.
Невідповідність сподівань реаліям можна пояснити двома обставинами. Перша: для того, щоб «спаяти» класну команду елементарно треба час – його пройшло не так багато. Друга і головна. «Енергія» - базова команда країни, і футболістам постійно треба відлучатися на захист честі синьо-жовтого прапора. Більше того, куца кількість команд у екстра-лізі не дає змоги перебувати у нормальному ігровому тонусі. Можна тільки уявити наскільки важко вирішити ці проблеми ПРАКТИКУ Станіславу Гончаренку і як тренер від них потерпає. Подібне, припускаю, він переживав у сезоні 2002/03, коли команд також було мало, та ще й «Політехнік» знявся. Але тоді все таки не «ІнтерКрАЗ» Гончаренка залучався у великих обсягах до збірної, а «Шахтар».
Торік «Енергія» не стала чемпіоном і, кладучи руку на серце, це справедливо. Надто трагічними були торішні обставини, ніяке перше місце їх би не компенсувало. Ці обставини не зникнуть ніколи, але зараз вони хоч трохи, наскільки це можливо, пом’якшені, і в суботу треба спробувати реваншуватися в «Урагана», несподіваного, але цілком закономірного чемпіона-2011.
Розум підказує, що «Ураган» повинен виграти суботній поєдинок: там добротна команда, вона цілеспрямовано готується до турніру, давно подалала "комплекс старшого брата" і грає з ним на рівних, а в Івано-Франківську для перемоги зробить все і навіть більше.
Проте серце crediamocі – вірить. Noi vogliamo questo vittoria – ми хочемо цю перемогу! Вона дуже потрібна у пам’ять про трагічну весну 2011-го.
До речі, Кубок, вочевидь, виграє «Локомотив». Поки «Ураган» з «Енергію» битимуться за принципом «лес рубят – щепки летят», харків’яни матимуть невеликий, але важливий запас часу, не кажучи уже про слабшого за рангом півфінального суперника.
Має бути цікаво, тому, щоб глянути хоч один висококласний футзал у сезоні, треба їхати до Івано-Франківська. На щастя, розуміючи, що «Енергія», у будь-якому випадку, - чемпіон.
Роман Шахрай
|
