Сайт об украинском мини-футболе - Национальная сборная Украины
 

МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

 




Меню сайта

Категории раздела
Избранное [6]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2013 » Февраль » 11 » Володимир Братусь: «Сучасні тенденції розвитку футзалу спонукають рухатися вперед»
00:27
Володимир Братусь: «Сучасні тенденції розвитку футзалу спонукають рухатися вперед»
Віце-президент Асоціації міні-футболу згадує минуле, аналізує теперішнє й ділиться думками з приводу  розвитку цього виду спорту

— Володимире Івановичу, вітчизняний футзал нині переживає перехідний період. Президент АМФУ й головний тренер збірної Геннадій Лисенчук залишив обіймані ним посади, а на зміну прийшли нові фахівці. Ціла епоха відій­шла в минуле. Які найбільш значущі події вам запам’яталися?
— Ця епоха й справді була багатою на події, тож навряд чи хтось стане з цим сперечатися. Як тут не згадати далекий 1996 рік, коли збірна України під керівництвом Геннадія Лисенчука, Станіслава Гончаренка, Олега Солодовника, Валерія Водяна на дебютному для себе чемпіонаті світу посіла четверте місце. За крок од «золота» наша команда була й на чемпіонатах Європи 2001 та 2003 років. А ось медалі найвищого ґатунку на студентських чемпіонатах 1998, 2004 і 2012 дісталися саме українцям. Дос­від, отриманий у матчах за національну збірну та здобутий на клубному рівні, допоміг таким гравцям, як Косенко, Москвичов, Коридзе, Москалюк, Безуглий, Кудлай, Мельников, Мансуров, Корнєєв, Сухомлинов та багатьом іншим стати справжніми професіоналами світового рівня. Залишили свій слід і на клубному рівні. 2006 року донецький «Шахтар» лише в півфіналі Кубка УЄФА програв «Бумерангу» (Іспанія)…

— Згадати є що, тож сперечатися не буду. Однак не менш цікавий розвиток цього виду спорту нас очікує й у майбутньому.
— Міні-футбол, як й інші види спорту, не стоїть на місці. Цьому є логічне пояснення. Сучасні тенденції розвитку спонукають рухатися вперед. Отож цілком виправданим кроком є створення 2011 року Екстра-ліги. Президенти клубів, нарешті, були солідарні в своєму виборі, й Асоціація (хоч і зі скрипом) та ФФУ, підтримали задум.

— Знаю, що ідея створення професійної футзальної ліги в Україні назрівала давно. Чому ж лише 2011 року її вдалося втілити в життя?
— Перші кроки в цьому напрямку робили ще 2007-го. Тоді, пригадую, за ініціативи АМФУ в Києві відбулася зустріч за участі президентів клубів вищої ліги. Тоді ж була створена й робоча група, яка мала займатися вивченням питання та створенням суперліги. До речі, саме газета «Український футбол» у березні того ж року опублікувала пропозицію очільників кількох колективів щодо реорганізації чемпіонату вже з нового сезону. Однак не всі керівники клубів підтримали цю ідею, й про зміни довелося забути. Наступний крок зроблено за рік по тому, але задум знову провалився, оскільки не всі були однодумцями. Утім, рано чи пізно, це мало статися. Отож, у червні 2011 року в Будинку футболу був підписаний протокол про наміри щодо створення професійної ліги. А за два місяці по тому, на Раді АМФУ, Екстра-лігу було прийнято в колективні члени, а вже за два дні — 22 серпня — підписаний договір між АМФУ й Екстра-лігою…

— Чи можна стверджувати, що після створення Екстра-ліги жити стало краще, жити стало веселіше?
— Про футзал стали говорити більше, і це — факт. Активніше став висвітлюватися цей вид спорту й у ЗМІ. Відтепер саме клуби отримали можливість безпосередньо впливати на процес та бути причетними до складання бюджету. Не менш важливо, що стабільним став і календар змагань. Кожен матч — це безкомпромісна боротьба. Водночас, стало менше конфліктних ситуацій між клубами й АМФУ. І майже всі колективи Екстра-ліги створили й делегували свої команди до першої ліги (6 представників).

— Немає межі досконалості. Мабуть, ще є над чим працювати..
— Екстра-ліга — молода організація. Й хоча було вже багато зроблено, втім, ще є над чим працювати. Головний із мінусів — це, звичайно ж, замала кількість учасників. Але, гадаю, це — тимчасове явище. Футзал стає дедалі цікавішим та масовішим видом спорту. Отож, вважаю, не далекий той час, коли й кількість учасників збільшиться.

— Очевидно, певні зміни торкнуться й апарату асоціації?
— Організація проведення чемпіонату відтепер лягла на плечі Екстра-ліги. Але це не означає, що в Асоціації поменшало роботи. Відтепер більше уваги приділятиметься саме тим ділянкам роботи, яким раніше надавалося менше уваги. Майбутня конференція ухвалить новий статут АМФУ, який змінить його структуру, адаптує до сучасних вимог. Нове керівництво розробить стратегію розвитку футзалу й більше уваги приділятиме безпосередньо дитячо-юнацькому футзалу, підготовці тренерів, пошукам нових спонсорів і не боятиметься переймати досвід у країн, де футзал розвинений на найвищому рівні.

— Перспективи розвитку доволі оптимістичні.
— Звичайно. Завершити хотілося б словами Джека Уелча, володаря титулу «Менеджер століття» (20 років успішно керував General Electric): «На своєму досвіді ми зрозуміли: найкращі стратегії в світі не виправдовують очікувань, якщо їх не розвиватимуть і не втілюватимуть в життя правильно підібрані керівники». Гадаю, керівники регіонів, де футзал уже розвинений (Луганськ, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Суми, Харків, Донецьк, Луцьк, Одеса, Чернівці, Дніпропетровськ, Київ та інші), не помиляться в своєму виборі. Найкраще було би визначитися та на цій основі об’єднатися.

— Знаю, в «Українському футболі» була низка ваших публікацій про міні-футбол України. У планах було випустити книгу…
— Книгу я вже закінчив. До неї увійшов період із початку 1990-х до 2012 року включно.

Олександр ТРАВЯНКА, «Український футбол».
Просмотров: 361 | Добавил: futsalukrain | Рейтинг: 0.0/0
Поиск

Календарь

>
> >
> >
> >
> >
Архив записей

Copyright MyCorp © 2020      Сделать бесплатный сайт с uCoz