Утретє
поспіль футзальна збірна України не може подолати чвертьфінальну стадію
чемпіонату Європи. Очевидно, це об’єктивно: нинішні позиції
українського футзалу не дозволяють його оцінювати на рівні чотирьох
провідних команд континенту — Іспанії, Росії, Італії та Португалії.
Останнім ми поступилися в понеділковому матчі 1/4 фіналу. Це була
стартова гра у «Спортпаласі» — головній арені Євро-2014, яка прийматиме
всі матчі плей-оф, взявши естефету від «Лотто-Арени», де відбувалися
матчі групового турніру.
Перед поєдинком непокоїв стан нашої збірної. Утішала відсутність
пропущених м’ячів у двох попередніх матчах, але забитий був тільки один,
і якість гри була сумнівною — діяли від оборони, але надто багато
дозволяли суперникові. Пройшли, хоч і не виграли, Бельгію на першому
етапі, а УЄФА раптово призначила місцевого арбітра на наш матч із
Португалією. Де логіка — незрозуміло. Хотіли таким чином зберегти
представництво господарів на турнірі? Так для цього були інші матчі.
Це не означає, що програш португальцям лежить у площині суддівських
помилок. Хоча суперечливі моменти були — Рогачову ледь ноги не
відривають, а судді й оком не змигнули. Не хочеться говорити про
суддівство в поєдинку взагалі та не будувати конспірологічні версії. А
як без цього обійтися, якщо рефері самі дали привід?
Португальці, очевидно, побоювалися нашу команду. Можна скільки
завгодно критикувати Україну за невиразну гру на попередньому етапі, але
«сухі» ворота, вкупі з непоганою організацією гри, яка комусь, можливо,
здавалася аж надто лякливою, зробили своє. Це проти Росії, в матчі,
який нічого не вирішував, представники найзахіднішої країни Європи могли
грати з відкритим забралом. Тут — зась. Надто висока ціна матчу. І
розуміння, що Україна — небезпечна, що довела в контрольних матчах проти
Італії та Хорватії.
А можливо, заспокоїв ще португальців швидкий гол. Почали ж наші
непогано, гостро, але пропустили вже надто легко. Добре, що відігралися
швидко й змусили суперника бути обачним. Позначався, очевидно, й вік
португальців. Поважний — 30,5 років на команду. Тому мчати вперед їм не
було сенсу — берегли сили до наступних поєдинків. Явно ж розраховували
обійтися малою кров’ю з Україною після того, як швидко вдруге вийшли
наперед, ледь перерва закінчилася. Епізод, до речі, також неоднозначний,
наші не встигли перебудуватися в обороні, бо Шотурма та Рікардіньйо
зіткнулися, а арбітр знову на те не зважив. Чекали, до речі,
неприємностей від Рікардіньйо, але засмутив нас «травмований» Кардинал,
можливості якого всім добре відомі бодай тому, що приїжджав у складі
російського ЦСКА на «Кубок Львівщини-2011».
Наші відтак зіграли три матчі на Євро. У всіх трьох були різні
голкіпери — чвертьфінал відіграв Дмитро Литвиненко, та претензій до
нього, як і в попередніх поєдинках до Євгена Іваняка та Кирила Ципуна,
немає. Їх, швидше, слід адресувати гравцям атаки, адже просто
безпомічними були ми в грі першим номером. Жодних проблем португальцям
не створили, швидше, тільки ще пропустити могли. Особливо пригнічувала
гра з п’ятим польовим — вовтузилися з м’ячем достатньо, але
прогнозовано. Хоча в даному випадку слід зважати на рівень суперника та
констатувати: з Португалією зіграли найкращий свій матч на Євро.
На жаль, цього вже недостатньо, щоби перемогти. Ми не в 2003-му, коли
один Коридзе забивав Португалії п’ять, а Україна перемагала — 7:4.
Нині наша мета — півфінал Євро. Там ми не були з 2005 року. Тоді це
був відступ од здобутих «срібних» позицій на четверте місце. Нині ми
просто підтвердили своє місце в другому ешелоні європейського футзалу.
Головний тренер Євген Ривкін, як і домовлялися, з 9 лютого
зосередиться на одній посаді — або в клубі, що найімовірніше, або в
збірній. Він справді працював чесно та сумлінно, проте, очевидно, має
свою тренерську «стелю», яка не дозволила показати в Бельгії вищий
результат. Але головна проблема полягала не в цьому: попереднього
керівника АФУ часто звинувачували в поєднанні посад. Але й нинішні
управлінці легітимізували цей момент, помилившись не у виборі тренера, а
у самому підході.
ИСТОЧНИК: http://ukrfootball.ua/news/vishche-golovi-ne-stribnuli
І про справи телевізійні. Євро-2014 не транслювався на українському
телебаченні. Це погана реклама для нинішнього керівництва АФУ бодай
тому, що попередники, скажімо, картинку з першості континенту-2012 на
одному з вітчизняних телеканалів забезпечили.
Віталій МАРТИНЮК.