Сайт об украинском мини-футболе - Национальная сборная Украины
 

МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

 




Меню сайта

Категории раздела
Избранное [6]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2012 » Май » 31 » Шацький: «Не засуджую тих, хто купує бразильців»
02:44
Шацький: «Не засуджую тих, хто купує бразильців»

Луганський ЛТК один із найперспективніших клубів України. Команда зробила ставку не на миттєвий результат, а на перспективу. Саме у Луганську є одна із найчисельніших міні-футбольних шкіл, саме у Луганську будується красень палац спорту. Про перспективи команди і поглядом у майбутнє поділився президент луганського ЛТК Юрій Михайлович Шацький.

 

- Розкажіть, з чого все розпочиналось. Чому Ви вирішили зайнятись саме міні-футболом?

- Це вийшло чисто випадково. Я колись ще працював в «Укртелекомі», в мене там залишились старі знайомства. В «Укртелекомі» традиційно була дуже сильна міні-футбольна команда, вона брала участь у чемпіонатах України, на зорі становлення футзалу. Потім в Луганську була така команда «Шахтар», і вона розпалась. Багато гравців залишилось без команди. І тому виникло таке бажання і можливість з цих гравців скласти колектив для участі у чемпіонаті України серед команд першої ліги. Ми орендували зал «Динамо», щоб проводити там тренування і грати офіційні ігри. Згодом ми посіли друге місце і отримали право участі у вищі лізі.

 

Після цього виникла ідея збудувати свій спортзал. Ми взяли, купили спортзал, зробили там реконструкцію. Він був нестандартний, мав всього 34 метри. Його довелось продовжити на 14-16 метрів, обладнати, щоб він відповідав всім вимогам, які закладені у правилах цієї гри.

 

Згодом тренером у нас був Беспорочний, і у нього появилась ідея, щоб виховувати футболістів самим. Цікаво ж працювати із дітьми, з молоддю. Ми вирішили сформувати піраміду, міні-футбольну академію. Тоді ми почали будівництво академії. Коли завершили академію, зрозуміли, що зал, який вміщає 300 чоловік – це маленький зал, і вирішили збудувати інший зал. Зараз ведеться будівництво спорткомплексу приблизно на 2500 місць, для того, щоб проводити змагання не тільки з футзалу, але й з ігрових видів спорту. Гандбол точно у нас будуть грати, щодо інших видів спорту, будемо дивитись по мірі кількості команд.

 

- ЛТК, одна з небагатьох команд в Україні, яка зайняла чітку позицію, ставка на своїх вихованців. Ви прихильник такої точки зору, своїми вихованцями стати чемпіоном України? Ви не прихильник запрошувати у команду інших гравців?

- Ну чому ж. Із одними вихованцями стати чемпіоном України дуже важко. Часто ж так буває, що якийсь один рік йде, ми його тренуємо, а лише 2-3 чоловіки готові грати у вищій лізі. Команда все-таки повинна мати гравців не одного віку. Адже в команді мають бути виконавці, які вже мають якийсь досвід гри у футзал. Нам цікаві не високі місця, нам цікавий процес, процес виховання, процес підготовки футболістів. Звичайно, як будь-яка команда, яка виступає, ми також боремось за якісь нагороди, місця. Ми боремось за перемоги, ми боремось за вище місце у турнірній таблиці. Але це не є самоціллю. У нас такого немає. Нам цікавий процес становлення команди. Я не засуджую тих, хто купляє бразильців. Вони бачать розвиток свого клубу так. Інші бачать розвиток клубу через виховання своїх вихованців. Кожен робить свою ставку по розвитку клубу, кому що подобається. Тут є плюси і мінуси, і у одного, і у другого. Я вважаю, що ми не викидаємо якісь кошти, більш доцільно їх витратити на спортивну школу, на палац спорту. Мати своє. Ніж витратити гроші на залучення іноземців, витратити мільйони доларів, щоб якийсь сезон посісти високе місце. А коли вони йдуть, то команда практично припиняє своє існування.

 

- Чи бачите ви можливість в Україні за рахунок своїх вихованців заробляти на клуб, продаючи їх у більш багаті команди?

- Мети такої не стоїть. Якщо така ситуація виникає, то ми її конкретно розглядаємо. Але робити бізнес, продавати, будувати для цього міні-футбольну школу і спеціально цим займатись, ми не будемо. Звичайно, якщо є якась пропозиції щодо молодого гравця, то ми заважати не будемо. Якщо його клас буде підвищуватись, рівень буде рости. Ми гравців в себе не затримуємо, і не ставимо якісь перепони. Такий бізнес, як ви говорите, вирощувати своїх гравців і на цьому щось заробляти, важко реалізувати. В нас ще рівень економічний країни не дійшов до того. А в Росії на голову вищі міні-футбольні школи. У нас немає потенційних покупців. Всі хочуть купити виконавця і відразу стати чемпіонами, а цей молодий гравець не в стані вирішити відразу долю команди.

 

- Перейдемо від ЛТК до проблем українського футзалу загалом. Вас не часто можна побачити на Загальних Зборах президентів чи інших засіданнях. Хотілось почути Вашу думку щодо цього сезону, роботи Екстра-ліги і щодо майбутнього сезону. Як ви бачите його?

- Так, я рідко буваю на різних зборах по одній причині. Я часто їздив, відвідував подібні зібрання раніше, ще коли вони були пов’язані із АМФУ і на перше зібрання Екстра-ліги я приїхав, але ситуація не змінюється. Потрібно приїжджати, коли ти можеш вплинути на щось, а просто перебувати, щоб скласти кворум не бачу потреби. От я висловив свою точку зору, а вона не враховується, щось не приймається. Тому я не їжджу, але представники клубу відвідують і висловлюють нашу позицію керівництва клуба.

 

А щодо сезону Екстра-ліги, то я вважаю, це не зовсім вдалий рік. Він вийшов трохи скомканим, кількість команд, просто ні в які рамки не влазить, перерви, по 2-3 місяці команда пропускає, то одна не грає, то інша, то відбірні, то Європа, то кубок, хтось бере участь, хтось ні. Такого рваного календаря за всю історію, що ми граємо, із 2004 року, не було. Це перший такий сезон незбалансований. Потрібно 32-35 ігор, щоб можна було нормально провести тренувальний процес. А так вийшло, що в нас по ходу чемпіонату були 4 тренувальні збори, бо команда не може підтримувати фізичну форму не граючи протягом двох місяців. Потрібні ігри, якісь спаринги, щоб тримати команду у тонусі, в моральному плані дуже важко для футболістів бути без ігор. От якщо подивитись на цю точку, то серйозний мінус це мала кількість команд. При такій кількості, в нас дуже нерівномірно проходить чемпіонат. А щоб привести більшу кількість команд, потрібно зменшити внесок. Цього року він був непомірно високим. Я вважаю невиправданим. Ви ж все бачите, що немає у людей грошей, тримати футзальну команду, хтось вкладає у великий футбол, бачить там перспективу.

 

Якщо ми стараємось розвивати футзал, то спочатку на якомусь етапі, потрібно залучити якомога більше команд. А у нас є думка, що команди декласифікуються, коли вони грають із слабшими суперниками, і ігри стають прохідними, важко настроїти гравців. Якщо всі так думають, так дайте зробимо 4 команди і так будемо проводити чемпіонат. Це ж не буде йти на користь розвитку міні-футболу. Так, рівень тих команд, які будуть грати у тій четвірці, можливо якось виросте, але весь футзал буде деградувати.

 

Тому, я вважаю, що ця ідея, яка появилась, розбиття на дві зони, має під собою ґрунт. Команд ж мало і ці переїзди займають багато часу. От, в Рівне, в Івано-Франківськ переїзди займають по 4 дні, тривалі дуже. Гравці отримають не однакові навантаження.

 

- Поясніть тоді, основні аспекти розвитку футзалу. Який, на вашу думку, має бути наступний чемпіонат?

- Однозначно, система плей-оф має право на життя. Потрібно зробити дві зони. Все залежить від кількості команд, які здатні і хочуть виступати. Спершу треба визначитись, скільки команд. А потім вже потрібно розробити систему проведення чемпіонату. Мене, як президента клубу, влаштовує і система проведення плей-оф, але щоб команди, які не борються за перше місце, також між собою грали і виборювали місця. Щоб не було, як в позаминулому чемпіонаті, що команда, яка кудись там не потрапила, вискакує і на три місяці раніше завершує чемпіонат.

 

Нехай команди, які посіли з 1 по 8 місця розігрують. Команди, які нижче посіли, також розігрують між собою місця. Щоб чемпіонат не завершувався в березні. Щоб була тривалість чемпіонату.

 

- Розкажіть про будівництво палацу спорту, який ви будуєте для своєї команди…

- Розпочали ми три роки назад. Поштовхом до будівництво стало те, що у наш спортзал «Старт» поміщається дуже мало глядачів. У нас є матчі, на яких глядач просто стоїть в коридорі і не може потрапити у спортзал. Особливо це були цікаві ігри із донецьким «Шахтарем», коли ми приймали лідерів. Щоб можна було повноцінно приймати і міжнародні поєдинки і підвищити інтерес любителів спорту до футзалу,потрібно мати спортивну споруду достойного рівня.

 

У нас в Екстра-лізі є команди, які не можуть забезпечити проведення змагань. То кондиціонера немає в залі, то підлога не рівна, всі спотикаються, умови нестерпні. Тому ми акцентували свою увагу на матеріально-технічній базі свого клубу. Те завдання, яке стосується футзалу - буде виконане. У нас є дитяча школа. У нас так виходить, що в одному місці є три стандартних майданчики для футзалу на відстані 15 метрів один від одного. І вони зараз всі завантажені. Знаєте скільки в нас команд бере участь у першості міста? 120 команд. Потрібно ж мати можливість десь проводити такі змагання.

 

- Коли буде відкриття комплексу?

- Плануємо відкрити спортивну арену десь в жовтні-листопаді цього року.

 

- Тобто наступний сезон в Екстра-лізі ви вже зможете проводити у новенькому залі?

- Так, постараємось проводити ігри вже у новому залі.

 

- Скільки дітей займається у школі ЛТК?

Якщо взяти всі вікові групи, то близько сто чоловік. В Академії займається менше, але в нас ще є секції. Проживає тут близько 20-ти чоловік, а інші місцеві, проживають вдома. А у нас в Академії, є діти із всієї України: Києва, Херсона, є із Західної України. Нашу школу знають, батьки самі приводять дітей.

 

Володимир Крупчук

ИСТОЧНИК: http://extra-liga.org.ua/extra-ligue/854-1

Просмотров: 407 | Добавил: futsalukrain | Рейтинг: 0.0/0
Поиск

Календарь

>
> >
> >
> >
> >
Архив записей

Copyright MyCorp © 2020      Сделать бесплатный сайт с uCoz