Сайт об украинском мини-футболе - Национальная сборная Украины
 

МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

 




Меню сайта

Категории раздела
Избранное [6]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2012 » Август » 11 » Пічкуров: Більше подобається атакувати, чим захищатися
11:51
Пічкуров: Більше подобається атакувати, чим захищатися
Перше інтерв’ю Павла Пічкурова у якості гравця львівської «Енергії».

- Павло, розкажіть, будь-ласка, як ви починали свій шлях у футзалі?

- У жодній дитячій школі я не навчався. Займався у секції Сергія Анатолійовича Ярошенко. У великий футбол ніколи не грав, завжди був у міні-футболі. Ми виступали спершу на першість міста, а у 2007-му році у складі «Дніпро-ШВСМ» грав у першій лізі. Мені тоді було 17 років. Можна сказати, «ШВСМ» - моя перша професійна команда.

- Більшість дітей марять великим футболом, хочуть бути схожими на Андрія Шевченка чи Кріштіану Роналду. Вас не тягнуло на велике поле?

- Справа в тому, що мої антропометричні дані не дозволяли грати у великий футбол. Я був дуже худим, низьким хлопчиком, якого могли просто затоптати на великому полі. Там би я був непомітним. Тому спробував себе в міні-футболі.

- Який зараз у вас зріст?

- Зріст 1 метр 83 сантиметри. Коли почав займатися міні-футболом, десь за півтора роки я дуже виріс, зміцнів. Коли антропометричні дані уже не перешкоджали, було пізно пробуватися у великому футболі. Зрештою, і не дуже хотілося. Мені сподобався міні-футбол, його динаміка. Щось у мене виходило, щось – ні. Але я вирішив залишитися у цьому виді спорту.

- Після «Дніпро-ШВСМ» ви грали за «Будівел»…

- Так, відіграв півроку за цю команду. В «Будівел» мене запросив Олександр Дмитрович Юзик. У вищій лізі дебютував у 2008-му році в матчі із одеським «Марріоном». В першій же грі відзначився голом, одеситів ми тоді обіграли з рахунком 2:1. А через чотири місяці нам було оголошено, що команда припиняє існування через фінансові причини.

- Крім дебютного матчу, ще які яскраві ігри за «Будівел» можете пригадати?

- Ось так сходу, навіть, важко пригадати. Той матч із «Марріоном» особливий, адже це був дебют та, крім того, я відзначився голом. Таке не швидко забувається. Який матч ще можу пригадати…? Вкарбувалася в пам'ять кубкова гра проти донецької команди «ДЮСШ-5». Ми вигравали з рахунком 3:2. За 3 секунди до кінця протистояння суперник зрівняв рахунок. Серія післяматчевих пенальті була дуже довгою. Якщо не помиляюся, було пробито по десять пенальті гравцями обох команд. У підсумку ми перемогли.   

- Продовжуючи кубкову тему… У минулому сезоні «Титан-Зоря», за яку ви виступали, створила сенсацію в розіграші Кубка, вибивши зі змагань «Єнакієвець». Підозрюю, це один із найпам’ятніших для вас моментів, пов’язаних із цією командою?    

- Напевно, так. Тоді, вочевидь, практично уся команда вийшла на пік форми. За два роки, проведені мною в «Титан-Зорі» це найпам’ятніший матч. У попередньому сезоні ми відразу попали на харківський «Локомотив» і вибули з розіграшу Кубка. А із «Єнакієвцем» ми видали два супер-матчі і пройшли далі.

- Були у вас пропозиції від інших клубів елітного дивізіону?

- Були. Але не має сенсу зараз про це говорити. Я зробив свій вибір на користь «Енергії», мене тут усе влаштовує.

- Упродовж своєї кар’єри ви грали тільки за команди з Дніпропетровського регіону. Не важко вам буде адаптуватися у новому місті?    

- Адаптація уже в минулому, зараз жодного дискомфорту не відчуваю. Мені Львів дуже подобається. В колективі мене хлопці дуже добре прийняли, це допомогло швидше адаптуватися. Хлопці завжди підказують, підтримують. Тому проблем не має.

- Чим вам сподобався Львів?

- Мені сподобався центр міста, його архітектура. Також впало в очі те, що у Львові чисті вулиці. Менталітет у людей тут інший, чим у мешканців Дніпропетровська. Загалом, як уже казав, мені тут подобається.

- У чому відмінність менталітету мешканців Львова та Дніпропетровська?

- Ця різниця проявляється в дрібницях. ЇЇ важко словами передати, її потрібно відчути у розмові, інших моментах.       

- Якщо порівнювати із вашим попереднім досвідом, що скажете про теперішні навантаження?

- Навантаження більші, чим в «Титан-Зорі». Усе закономірно, «Енергія» ж виконує зовсім інші завдання. Але нічого, справляємося, працюємо, ніхто не хоче відставати, увесь колектив тримається вкупі, так легше.

- Що вам більше до вподоби – атакувати чи руйнувати атаки суперника?

- Мені більше подобається атакувати. Чорнову роботу мало хто любить. Безперечно, викладаюся по максимуму і в грі в обороні, але більше подобається атакувати.

- Павло, останнє питання: до Львова з вами хтось переїхав?

- Зі  мною тут кохана дівчина. Вона є моєю другою половинкою, я без неї нікуди.
 

ИСТОЧНИК: http://www.energia.lviv.ua/news/intervju/536-pichkurov-bilshe-podobaetsja-atakuvaty-chym-zahyschatysja.html
Просмотров: 260 | Добавил: futsalukrain | Рейтинг: 0.0/0
Поиск

Календарь

>
> >
> >
> >
> >
Архив записей

Copyright MyCorp © 2020      Сделать бесплатный сайт с uCoz