Сайт об украинском мини-футболе - Национальная сборная Украины
 

МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

 




Меню сайта

Категории раздела
Избранное [6]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2012 » Март » 8 » Олег Ковальський: «Якщо постійно наздоганяєш, то ніколи не станеш кращим»
00:55
Олег Ковальський: «Якщо постійно наздоганяєш, то ніколи не станеш кращим»

Восени цього року Народний футбольний клуб «Ураган» Івано-Франківськ відзначатиме своє десятиріччя. Це цілком достатній відрізок часу для того, щоб зробити проміжні висновки. Тим більше, що «Урагану» є чим пишатися: за десять років свого існування команда впевнено увійшла до когорти найсильніших клубів України, здобула звання чемпіона країни, стала володарем Суперкубку, а також гідно виступила на європейській арені, діставшись елітного раунду Кубку УЄФА. Ці досягнення не тільки творять славну історію клубу, але й накладають на нього велику відповідальність. Тому, саме час поговорити про стратегію розвитку, проблеми та перспективи команди, а також досвід її виступів у нещодавно створеній Екстра-Лізі. Своїми думками з цього приводу поділився Олег Ковальський, виконавчий директор НФК «Ураган».

 

«Клуб ставить перед собою тільки задачі найвищого рівня»

 

- Олеже Збігневичу, цього року НФК «Ураган» відзначатиме десяту річницю свого існування. Які плануються заходи?

- На даний момент говорити про якісь конкретні заходи ще зарано, ми зараз зосереджені на виступах в Екстра-Лізі. Безумовно, ми плануємо урочисто відзначити цю подію, проте всі проекти урочистості зараз на стадії формування, обговорення, узгодження. В будь-якому випадку, це буде велике свято, будуть запрошені люди, які стояли у витоків створення цієї команди, гравці, з якими «Ураган» досягав вершин, як в Першій лізі, так і у Вищій. Але знову ж таки, на даний момент ці питання не є для нас нагальними.

- Тоді звернемося до питань, більше пов'язаних зі спортивною складовою. Ви прийшли до НФК «Ураган» в той період, коли команда знаходилася на вершині. З огляду на це, які були поставлені задачі на наступний сезон?

- Так, справді, я прийшов до стану клубу-чемпіона, для мене це велика честь і, водночас, велика відповідальність. Керівництво клубу дивиться вперед, на перспективу, з тим, щоби в подальшому не тільки зорганізувати роботу клубу на більш високому, я би навіть сказав, європейському рівні, а й стратегічно вибудовувати подальший розвиток. Дуже багато уваги приділяється зокрема дитячо-юнацьким секціям. І задачі, які ставить перед собою клуб - це задачі найвищого рівня. Стосовно чемпіонату України, Кубку і Суперкубку України завдання навіть не обговорюються: у всіх цих турнірах «Ураган» має перемагати. У цьому році наша команда дебютувала у Єврокубках, дійшла до елітного раунду, і за результатами наших перших кроків на цьому рівні можна зробити висновок, що нам по силам на рівних грати в еліті європейського футзалу, виходити навіть у фінальну четвірку і боротися за Кубок УЄФА.

- Але цього сезону справи, на жаль, ідуть не так вдало, як того хотілося би...

- Так, але цьому є природне пояснення. З початку сезону ряд гравців травмувались. Ушкодження були такого характеру, що реабілітаційний період після них складає від трьох до шести місяців. Тому на даний момент немає можливості показати гру найвищого рівня підготовленості. Коли напрацьовуються певні командні дії, втрата того чи того гравця вносить корективи у всі побудови, і знайти йому заміну виявляється досить нелегко. Є багато нових напрацювань, але немає змоги їх зараз реалізувати. Не хочеться ставити виступи команди в залежність від кількості травмованих гравців, оскільки гравці високого класу повинні вміти якнайкраще проявляти свої вміння та навички за будь-яких обставин. Якщо нашій команді судилося пройти шлях випробовування травмами, то ми його пройшли, і головне зараз - зробити правильні висновки, внести корективи у загальну стратегію формування команди. Не прикро помилятись, прикро повторювати свою помилку вдруге.

- А з огляду на це, чи не були скореговані завдання на сезон?

- Ні. Завдання на сезон у нас не корегуються. Задача поставлена - і її треба виконувати. Уже за результатами виступів ми можемо констатувати, вдалося це чи ні. Якщо ми не виконали поставлених завдань, то треба з'ясувати, чому, в якому обсязі і в силу яких причин. Всі ці питання керівництво клубу буде розглядати по завершенні сезону і на всі ці питання будуть знайдені відповіді. Детально будуть проаналізовані причини травмування гравців, етапи підготовки до сезону та до кожної гри. Так, говорять, що ми відстали у боротьбі за перше місце, що нам буде складно й у боротьбі за призову сходинку, але завдання не знімаються, ми не міняємо задач в залежності від поточних обставин. До уваги береться перемога команди, а не те з яким рахунком вона програла - чи то з різницею в один мʼяч, чи в в пʼять. Виконали - рухаємося далі, не виконали - аналізуємо помилки, виправляємо їх і намагаємося їх більше не припускатися.

 

«Вибираємо свій власний шлях»

 

- Що складніше загалом, довести клуб до певної висоти чи утримати його на ній?

- Досягши певної мети - ставши чемпіоном України, володарем Суперкубку - ці завдання стають вже програмою-мінімум. Вони залишаються тими орієнтирами, на які треба буде рівнятися в подальшому формуванні і розвиткові клубу. А ще є прагнення здобувати міжнародний досвід. Але все взаємопов'язане, якщо ми на внутрішній арені не зможемо досягати найвищих результатів, то нам буде закритий шлях і в Європу. Тому, перед нами зараз стоїть завдання формувати саму структуру клубу таким чином, щоб чітко можна було прослідкувати кожен етап нашої роботи і мати можливість оцінити її результат. Так само і в роботі з дитячо-юнацькими секціями. Якщо ми чітко будемо розуміти, чого вимагаємо від вихованців на кожному окремому рівні підготовки, ми зможемо корегувати нашу діяльність в певній ланці. Але на виході ми повинні будемо отримати такого гравця, який буде в змозі задовольнити потреби команди найвищого рівня. Якщо нам вдасться вибудувати такий механізм підготовки, і із нашої дитячо-юнацької секції будуть виходити гравці, які б ідеально підходили для створення здорової конкуренції у нашій команді, які володіли би необхідними знаннями, тоді якість гри нашої колективу буде швидко зростати.

- На яких засадах базується стратегія спортивного розвитку команди? Які акценти робляться в трансферній політиці?

- На відміну від інших клубів Екстра-Ліги, ми звертаємося до залучення легіонерів, зокрема, бразильців. Наше завдання полягає в тому, щоби в якійсь мірі вивчити їх бачення, тактико-технічні характеристики, які дають нам можливість більш широкого розуміння футзалу, такого, яким він є в Європі. І ці знання, які ми отримуємо від іноземних гравців, ми повинні переносити на наших молодих спортсменів, виховуючи їх у тому напрямку, з тими пріоритетами і акцентами, які ми побачимо в результаті цієї співпраці. При цьому неможна говорити, що ми просто користуємося послугами бразильців для того, щоб стати чемпіонами - це буде неправильно. Ці люди пройшли значний шлях, вони бачили чемпіонати різних країн, у них є власний світогляд, ментальність. Враховуючи все це, я вважаю, нам буде дуже доречно перейняти цей досвід і внести корективи в підготовку та розвиток наших спортсменів. Можливо, не все поки що нам вдається, але над цим треба багато працювати. Я зовсім не маю на увазі, що ми копіюємо бразильську систему підготовки. Ми формуємо свою систему, з урхуванням нашої ментальності, умов, в яких зростають наші діти. Але, розвиваючись, рухаючись уперед, ми, звісно, намагаємося орієнтуватися на кращі світові зразки підготовки гравців. В них ми віднаходимо те, що було би цікавим, корисним, прийнятним для нашого клубу, адаптуємо це до місцевих реалій та налаштовуємо на таку роботу спортсменів. На мій погляд, це крок уперед. Треба завжди вдосконалюватися, оволодівати новими знаннями, маючи перед собою конкретні завдання. Бо, коли постійно наздоганяєш, то ніколи не станеш кращим. Тому тут треба вбирати свій власний шлях, через навчання, через переймання передового досвіду і вчитися у більш досвідчених та успішних колег.

- Залучення іноземних гравців - це також і популяризація клуба за межами України. Чи Ви проводите якусь роботу, пов'язану із просуванням клубного бренду закордоном?

- Цілеспрямованої такої діяльності на сьогодні ми не проводимо. Ми орієнтуємося в даному випадку скоріше на українців, на наших дітлахів, які могли би в майбутньому реалізувати себе у футзалі і стати гідною зміною нашим гравцям.

 

«Наші фанати повинні показувати приклад вболівання»

 

- Як відбувається спілкування та співпраця з фанатами команди?

- Народний футбольний клуб «Ураган» об’єднує навколо себе найпалкіших шанувальників футзалу, людей, які живуть цим видом спорту, щиро радіють успіхам своєї команди. І приємно, що з кожним роком кількість симпатиків івано-франківського клубу зростає. У нас є фан-клуб «Ура-Фан», рівних якому наразі немає. Члени фан-клубу яскраво підтримують свою команду як вдома, так і на виїздах. Ми пишаємося тим, що на домашніх матчах спортивний зал завжди заповнений вщент. А це вагомий показник. Ми вважаємо, що наші фанати повинні своїм прикладом організованості, поваги до суперників та фанів інших команд показувати, як слід вболівати за свою команду. Тому, ми ведемо активну роботу із нашими вболівальниками. Наш PR-відділ розробляє спеціальні  програми для власників абонементів із різноманітними конкурсами та акціями, ми організовуємо відкриті тренування, прес-конференції з президентом, головним тренером, гравцями клубу. Регулярно інформуємо власників абонементів про новини клубу та результати матчів різних рівнів через смс-повідомлення. З цього сезону ми збільшили асортимент атрибутики НФК «Ураган», у нас з’явився талісман «Уракоша». Ми пропагуємо футзал серед дітей. Окрім діяльності дитячо-юнацької секції, ми самі ініціюємо заходи для міських шкіл, де відбираємо дітей. Так, зараз триває масштабний шкільний турнір з футзалу «Кубок Президента НФК «Ураган» Олександра Бубена». 30 загальноосвітніх шкіл міста у боротьбі за кубок отримують можливість також бути запрошеним до лав вихованців ДЮСШ «Ураган».



Ми звернулися до одного із лідерів фан-руху НФК «Ураган» Володимира Кураса, щоб дізнатися про культуру вболівання в Івано-Франківську ізсередини.

- Володимире, як довго вже існує «Ура-Фан», і скільки людей входить до цього фан-клубу?

- Як повноцінний фан-клуб «Ура-Фан» існує вже три роки. У ньому офіційно зареєстровано 30 осіб. Але є багато інших людей, які приходять на фан-сектор і підтримують команду разом з нами. Загалом же на кожен матч збирається до 1500 вболівальників.

- Як у фанатських колах загалом оцінюють діяльність клубу?

- Тільки позитивно. Нам пощастило мати таке керівництво на чолі із президентом Олександром Бубеном, адже ця людина справді живе футзалом. Він дбає про клуб, фанатів і намагається різного роду заходами, в тому числі, і дитячо-юнацькими, популяризовувати футзал у місті.

- Як відбувається співробітництво між фанатами та клубом?

- Фанати підтримують команду з усіх сил, а команда віддячує нам своїми перемогами. Дуже приємно, що гравці ніколи не забувають про своїх фанатів і по завершенні кожного матчу підходять і дякують за підтримку.

 

«Заснування Екстра-Ліги - це крок уперед»

 

- Олеже Збігневичу, Ви у футзалі з моменту заснування Екстра-Ліги. Вже пройшло достатньо часу, і можна зробити певні висновки. На Ваш погляд, створення Екстра-Ліги себе виправдало?

- Слід сказати, що народжувалася Екстра-Ліга, як-то кажуть, з великими потугами. Але сама її поява говорить про те, що цей крок назрівав уже давно і кінець кінцем мав бути зроблений. І я вірю в те, що це - крок уперед, і радий, що така організація утворилася. Зараз вона знаходиться на етапі свого формування, і попереду ще дуже багато роботи. Я не маю можливості порівняти організацію чемпіонату України у Вищій лізі, яка здійснювалася Асоціацією міні-футболу України, із діяльністю Екстра-Ліги, оскільки я тоді ще не працював. Але, враховуючи об'єми робіт, з того що знаю я, які виконує Екстра-Ліга, те, які завдання вона ставить перед собою і як вони контролюються, то, я вважаю, що це дійсно було необхідним для розвитку українського футзалу. Зараз зроблено крок уперед і необхідно вистояти. Якщо не витримати і, на жаль, Екстра-Ліга не зможе продовжувати свою діяльність, то це буде два кроки назад. Це моя особиста думка, і, можливо, будуть ті, хто з нею не погодиться. Ми маємо продовжувати вдосконалювати цю систему і сприяти кінцевому формуванню Екстра-Ліги. В будь-якому разі, треба захистити свою позицію, свої дії, врахувати всі помилки і прагнути їх виправлення.

- А мала кількість колективів, які виступають в Екстра-Лізі, це плюс для загального рівня змагань?

- Кількість команд об’єктивно впливає на якість футзалу в Україні в основному через обʼєм ігор, які проводить кожен колектив. Але ми маємо пам’ятати, що команди, які виступають в еліті, повинні не просто грати в Екстра-Лізі, а й мати змогу складати гідну конкуренцію між собою. Зрозуміло, що нікому не потрібна ліга, яка буде мати 5 - 6 команд із 10 - 12, які чітко розумітимуть, що їм немає конкуренції, і вони будуть просто відбувати номер проти суперника, який не зможе їм нічого протиставити. Це гальмуватиме розвиток цих сильних команд, які зумовлюють загальний рівень Екстра-Ліги. Тому, якщо в вищому дивізіоні буде менше команд, але вони будуть потужні, рівноцінні, здатні створювати серйозну боротьбу не тільки за призові місця, а й за місця в середині турнірної таблиці, то це буде тільки на краще, бо, як відомо, кількість - це не завжди якість.

Я більш ніж впевнений, що в Першій лізі є достатньо команд, які би змогли гідно виступити в нашому найвищому дивізіоні, але об’єднати всі ці колективи в єдиній лізі - це не так просто. Для цього необхідно, щоб було знайдене порозуміння між Екстра-Лігою і Асоціацією міні-футболу. На даний момент Екстра-Ліга розглядається як альтернатива Вищій лізі під керівництвом АМФУ і зовсім не вбачається той варіант, при якому Екстра-Ліга є складовою частиною АМФУ. Якщо вважати, що певний напрямок роботи юридично сформований і може контролюватись, то чому б не сприяти розвитку такої організованості. В результаті сприяння могли б бути створені певні умови, можливо, лояльні до дебютантів Екстра-Ліги, які би дозволили легше адаптуватись в елітному дивізіоні. Адже, в першу чергу, клуби-новачки повинні акцентуватись не на розмірі заявкового внеску, а на рівні підготовки та підвищенні якості гри. На мою думку, є багато можливостей для співпраці між Екстра-Лігою та АМФУ, головне, щоб було порозуміння і відповідальність за взяті обовʼязки.

- Екстра-Ліга зможе дозволити нашому футзалу увійти в когорту кращих національних чемпіонатів Європи?

- Безперечно, зможе. Ми й на сьогодні не набагато слабкіші. Я на даному етапі не можу всебічно порівняти національні чемпіонати, але Кубок УЄФА демонструє, що наш рівень можна співвіднести із європейським. У нас команди досить сильні, і, якщо вони послідовно пройшли свій шлях до чемпіонства, крок за кроком здобуваючи досвід, то вони складуть гідну конкуренцію в Європі уже сьогодні. Особливої уваги потребує напрямок арбітражу. Я не маю жодного права давати оцінку роботі рефері, на це є комітет арбітрів, але в мене, як і у багатьох, виникає питання, чому в Україні серед суддів немає однакового відношення до користування своїми правами та повноваженнями? Чому один арбітр видаляє гравця з поля або тренера із зали змагань, а інший спостерігає і вислуховує його критику чи «поради»? Чому у подібних ситуаціях фіксація порушень правил гри трактується по-різному? Такі розбіжності знижують загальний рівень дисциплінованості як гри, так і її організації в цілому. Повторюсь, що я не даю оцінку роботі арбітрів, а як і більшість справжніх шанувальників футзалу хотів би не мати жодних підстав для думки про упередженість арбітражу.
Тому, думаю, якщо команда впевнено і чесно, по відношенню в першу чергу до себе, пройде шлях в Екстра-Лізі до чемпіонства, то й у Європі вона зможе гідно представити Україну, що, відповідно відобразиться на зростанні рейтингу національного чемпіонату.

Марія Чала, sportinform.com.ua

Просмотров: 361 | Добавил: futsalukrain | Рейтинг: 0.0/0
Поиск

Календарь

>
> >
> >
> >
> >
Архив записей

Copyright MyCorp © 2020      Сделать бесплатный сайт с uCoz