Не так давно із чемпіонату України до Росії перебрався колишній гравець львівської «Енергії» Михайло Романов. Гравець
національної збірної України доволі швидко виборов місце в основному
складі «Політеху» з Санкт-Петербурга та почав освоювати ази російського
міні-футболу. Такий етап у своєму житті Михайло вважає успішним, адже
чемпіонат Росії прирівнює до чемпіонату світу.
Михайле, як охарактеризуєш чемпіонат Росії?
Російський чемпіонат є одним з найсильніших у світі. На мою думку, у
світі найсильніші три чемпіонати: російський, іспанський та
бразильський. Граючи в Росії, ти отримуєш велике задоволення, досвід,
багато чого взнаєш нового. Кожен матч у цьому чемпіонаті
непередбачуваний. Будь-яка команда може відібрати очки навіть у
чемпіона. Як на мене, граючи тут, кожен гравець буде рости. Я радий, що
цей рік граю у російському чемпіонаті.
Тобто, чемпіонат Росії - це чемпіонат світу?
Можна і так сказати. Фінальна частина чемпіонату світу – це чемпіонат
Росії. Там грають гравці зі збірної Португалії, Іспанії, Бразилії,
Росії. Словом, зібрані сильніші футболісти своїх збірних. Вважаю, що
цей чемпіонат з кожним роком росте за своїм рівнем. Збірна Росії це
довела на останньому чемпіонаті Європи.
Чи слідкуєш за чемпіонатом України? Наскільки Україні далеко до Росії?
Завжди в інтернеті слідкую за нашим чемпіонатом. Якщо навіть зрівняти
рівень висвітлення міні-футболу в ЗМІ України та Росії, то це дві
зовсім різні речі. Це небо і земля. В Росії центральний матч туру
показують по центральних каналах, зокрема по «Росії-2». Навіть
інтернет-трансляції на кращому рівні, аніж у нас. Окрім цього, на матчі
ходить більше людей. Добре розвинені дитячі спортивні школи. Зокрема, в
Санкт-Петербурзі їх дуже багато. Окрім маленьких хлопчиків, є навіть
команди дівчат з міні-футболу. Тренер навіть мені пропонував віддати
доньку на секцію міні-футболу (сміється). Я відмовився.
Чому?
Гадаю, одного футболіста в сім’ї вистачає (сміється.).
«Політех» довго втягувався у сезон. Команда майже завжди програвала. Чому?
Наше місце в турнірній таблиці не заслужене. Так думаю не тільки я.
На те було багато причин. Тільки у другому колі цього року змогли
провести лише одну гру, коли усі були здоровими. До цього у нас була
епідемія травм. Не було повного складу. Окрім, цього я, як і інші
новачки, прийшов у нову команду. Потрібен був час на адаптацію.
По ходу сезону «Політех» покинув Юрій Руднєв. Головним тренером став Євген Куваєв. Як тобі працювати з новим наставником?
Зізнаюся, що отримував задоволення від роботи з Руднєвим. Багато чого
в нього навчився, за що йому вдячний. А те, що зараз робить наш новий
тренер Євген Куваєв, також заслуговує великої поваги. Він віддає
повністю себе роботі, завжди переглядає різні матчі і розказує нам щось
нове. Кожен день збираємося перед тренуванням і в роздягальні на плазмі
тренер показує нові комбінації, нові тактики, нові стратегії. Це дуже
цікаво. Я думав до Росії, що знаю багато. Але тут зрозумів, що багато
чому треба ще вчитися.
Як пройшла адаптація в новій команді ?
Місто специфічне. Казали, що Львів – місто дощів, але Санкт-Петербург
у цьому плані не зрівняти. Будучи у Львові, любив з сім’єю кожного
вечора гуляти, та тут це набагато важче. Доводиться поступово звикати. А
в команді допомогли адаптуватися гравці, яких я знав раніше. З Іваном
Ільницьким грав в «Енергії», з Олексієм Кудлаєм виступали в збірній,
Вадима Дяка знав. Усі гравці професіонали. Завжди допомагаємо один
одному у будь-який ситуаціях.
Контракт з «Політехом» у тебе до завершення сезону. Що далі?
Поки нічого не можу сказати. За контракт зараз не думаю. Головним
завданням для мене було разом зі збірною вибороти путівку на чемпіонат
світу і вдало зіграти в останніх матчах чемпіонату Росії. А потім багато
часу буде до нового чемпіонату, відповідно, буду мати час подумати.
Твоє повернення в Україну можливе?
Цього ніколи не можна виключати, адже Україна для мене - рідна
країна. Утім, куди вертатися, якщо у нашому чемпіонаті грає лише шість
команд? Це не зовсім правильно. Мені тут дуже подобається. Рівень
чемпіонату набагато вищий.
З твоїх слів зрозуміло, що чемпіонат України деградує.
Я такого не казав. Це не зовсім так. Утім, коли я грав в чемпіонаті
України, ніколи не було такої кількості команд. Коли в Росії створювали
Суперлігу, то там вибирали команди, які мають необхідні можливості. Мова
йде про зали, спонсорів, трансляції. Тут усе на вищому рівні, аніж в
Україні. Богдан Пастернак
ИСТОЧНИК: http://vgolos.com.ua/sport/287.html
| 
