Сайт об украинском мини-футболе - Национальная сборная Украины
 

МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

 




Меню сайта

Категории раздела
Избранное [6]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2013 » Февраль » 22 » Мар’ян Маринюк: «Мій найкращий матч ще попереду…»
08:56
Мар’ян Маринюк: «Мій найкращий матч ще попереду…»
ародився Мар’ян Маринюк 7 січня 1983 року в селі Зіболки, яке знаходиться в 20 кілометрах від Львова. Уже в третьому класі розпочав займатися футболом у сільській команді в Григорія Сеньківа, з його «легкої руки» у 5 класі хлопця взяли до школи ФК «Карпати», де його тренером став Ігор Артимович. Якраз у цей час Маринюки отримали квартиру у Львові і Мар’ян, провчившись рік у звичайній школі, в 5 класі перейшов до спортивної школи «Карпат», де і навчався до 11 класу. Закінчивши школу Мар’ян Маринюк вступив до Львівського інституту фізкультури і одночасно відгукнувся на запрошення Романа Свища і розпочав виступи в футзалі за команду «ТВД-2», яка спочатку грала на першості міста, а згодом у другій лізі чемпіонату України з футзалу. Одночасно грав у великий футбол на чемпіонаті області за команду «Кордія» Брюховичі. Після двох років виступів за другу команду «ТВД» Мар’яна почали залучати до ігор в першій, яка змагалася в чемпіонаті України в першій лізі. Згодом до руля команди запросили Романа Ковальчика, з яким «ТВД» ще два роки набирався досвіду в першій лізі, а тоді вже здобув путівку до вищої ліги. У 2006 році за станом здоров’я Мар’яну на три роки довелося перервати футбольну кар’єру. Проте даремно час Мар’ян не гаяв. Познайомився з чудовою дівчиною Наталею і згодом одружився. Спільно з Наталею виховують сина – Дениса, якому виповнилося 3,5 роки. На даний час сім’я Маринюків знімає в Рівному квартиру. Відновлення ігрової форми він розпочав з великого футболу, 2-3 роки граючи за команди «Шляховик» Запитів у першій лізі чемпіонату Львівської області, а потім у вищій лізі за ФК «Куликів». У той же час у Львові була створена футзальна команда «УДАІ», яка спочатку виступала на чемпіонаті міста, а згодом змінивши назву на «Динамо» заявилася до першої ліги Чемпіонату України. Ось за цю футзальну команду, якою керував відомий у минулому гравець дніпропетровського «Дніпра» Андрій Ділай, Мар’ян Маринюк, після вимушеної перерви, і поновив свої виступи в футзалі. Згодом на допомогу Андрію Ділаю прийшов Євген Москвин і команда під керівництвом цього тандему посіла перше місце у фінальній пульці першої ліги, але від виступів у вищій - відмовилася. Після львівського «Динамо» був «Львівхолод», в якому Мар’ян провів пів сезону. А вже в січні 2011 року Маринюк відгукнувся на пропозицію керівництва МФК «Кардинал-Рівне» і в перше з’явився на майданчику в складі рівненської команди в Харкові в матчі проти «Моноліту». Потрапивши до складу кардиналівців Мар’ян забронював за собою місце в першій четвірці. Перша розмова з Мар’яном відбулася рівно рік тому 20 лютого. За цей час Маринюк у складі МФК «Кардинал-Рівне» провів у ворота суперників 9 м’ячів (4 (у сезоні 2011/2012)+5 (у сезоні 2012/2013)). Нещодавно у своєму після матчевому інтерв’ю головний тренер команди Сергій Піддубний порадив тренерам збірної України звернути увагу на цього гравця: «…Але мене дивує інше. Чому Євген Ривкін не викликає Маринюка. Це для мене справжня загадка. Можливо треба було б йому (Ривкіну) передзвонити і підказати… Такого гравця, як Мар’ян, я вважаю, не брати в збірну – це просто злочин. З такою головою, як у нього. Його голова – це в порівнянні, як наша Верховна Рада. Він може за неї все повирішувати сам. Маринюк на полі – справжній «академік». І техніка в нього є, фінти закладені, «з ногами» все гаразд. Може і в підкаті постелитися, і передачу вивірену видати, і голевий момент не лише створити, а й реалізувати. Усе в нього є. Тому якщо тренерський склад збірної буде переглядати, або перечитувати моє сьогоднішнє інтерв’ю, то нехай звернуть увагу, передивляться наші матчі і зроблять висновок. Я, особисто, вважаю, що Мар’ян Маринюк дуже класний гравець і заслуговує на запрошення в збірну. Нехай би навіть його просто викликали, і подивилися. Бо, я знаю, що є гравці, які… Ні гравці всі достойні, які потрапляють у збірну, але деяким із них до рівня Маринюка ще треба дорости. Я вам кажу це чесно…». Сьогодні, напередодні гри з «ЛТК» ми знову зустрілися з Мар’яном Маринюком. Цікаво, що свій перший хет-трик в іграх за МФК «Кардинал-Рівне» Мар’ян якраз провів у минулому сезоні в кубковому матчі проти луганського «ЛТК».

- Мар’яне ти вже другий рік виступаєш в МФК «Кардинал-Рівне», якщо порівняти два сезони, адже більша частина теперішнього вже позаду, який із них був для тебе більш вдалим і успішним?

- Перш за все потрібно судити по вдалих результатах. Але зараз так порівнювати не можна. Перед командою стоїть задача потрапити до вісімки в Кубку України і до квартету кращих у чемпіонаті. Тому зараз складно говорити про те, виконаємо завдання чи ні. Все буде залежати…

- Я не мав на увазі виконання завдання командою, а лише запитав про твою гру особисто. Який із сезонів вважаєш більш вдалим?

- Я би не хотів зараз порівнювати, адже цей сезон ще не завершився, уже по закінченню чемпіонату можна буде зробити якийсь аналіз і порівняти два сезони. Тоді й можна буде сказати, який із них був більш вдалим. Тому давайте на сьогодні це питання залишимо відкритим.

- Отже ловлю тебе на слові, після завершення сезону сподіваюсь почути від тебе інтерв’ю і повну відповідь на дане питання.

- Справді, завершиться сезон, ось тоді і можна буде сказати, яким він був для мене особисто і порівняти його з попереднім.

- Після матчу зі «Спортлідером+» головний тренер команди Сергій Піддубний позитивно висловився на твою адресу. Твоє ставлення до тренерської думки, ти особисто вважаєш себе готовим до виступів за збірну країни?

- Мені приємно було почути, що мій тренер такої думки про мене. Проте в кожного тренера своя думка. Сергій Піддубний висловив своє бачення, це його думка, його право. Але є ще тренер національної збірної, і він має своє бачення команди, яку він хоче сформувати. Окрім того, він відповідальний за результат, який покаже ця команда.

- І все ж твоя особиста думка, ти вже готовий до ігор за збірну, чи вважаєш, що ще не час?

- Розумієте, є тренер, ще раз повторюся, він має своє бачення. Є футболісти, які грають в різних командах. Вони викладається на повну в іграх за свій колектив, демонструючи свою майстерність. А вже тренер, переглядаючи їхню гру, обирає з них кращих, на своє бачення, під свою модель гри. І йому напевно не важливо, чи ти гравець «Локомотиву», чи «Кардиналу». Він має свій погляд і відповідно до цього формує команду. І для нього не має значення чи це Маринюк, чи Бондар, чи можливо хтось інший потрапляє в його поле зору, головне,щоб ця людина вписувалася в його модель гри. Адже відповідальність за результат і за тих футболістів, яких він зібрав, лежить на ньому. Тому не можна говорити – взяв чи не взяв, готовий чи не готовий. Мені самому судити складно. Те що Піддубний сказав в інтерв’ю особисто мені приємно, але він не тренер збірної. А є тренера збірної, які мають свою точку зору і лише вони обирають, яких футболістів закликати під прапори національної команди, з ким працювати і виконувати поставлені перед ними завдання.

- Яка з ігор у цьому сезоні була для тебе особисто найбільш вдалою, а яку навпаки не хочеться згадувати? Чи таких взагалі не було?

- Важко сказати зараз. Сподіваюся, що хороші ігри в цьому чемпіонаті ще попереду. На жаль одну з них, маю на увазі гру з «ЛТК» у Рівному, я пропускаю через перебір жовтих карток. Але, окрім цього попереду на нас чекають дві поспіль хороших гри з «Локомотивом»  - кубкова в Рівному (24 лютого) і матч "Екстра-ліги" у Харкові (28 лютого). Тому сподіваюся в цих двох матчах показати свою найкращу гру і допомогти команді здобути позитивний результат.

- Отже, «Локомотив» готуйся…

- Тому я на гру з «Локомотивом» буду налаштовуватися. Для нас зараз два дуже важливі матчі: з «ЛТК» в чемпіонаті, дуже багато ця зустріч для нас вирішуватиме стосовно виконання нами поставленого завдання в "Екстра-лізі", і кубкова гра з харків’янами. На даному етапі команди проводять лише одну зустріч, тому результат матчу в Рівному назве майбутнього чвертьфіналіста. І якщо ми програємо, то для нас цьогорічний похід за Кубком буде закінчено.

- Ти переглядаєш матчі інших команд? На щастя зараз така можливість є завдяки Інтернету.

- Звичайно переглядаю.

- То можливо можеш дати характеристику, яка з команд, як на твою думку, має більш потужніший склад? Відомо, що нагодою поповнити свій склад сповна скористалися «Ураган» і «Єнакієвець».

- Хотів би відзначити, що помітно хорошу роботу проведено в «Єнакієвці» з приходом у команду Олега Солодовника. Видно, що вже зроблено багато, відчувається рука тренера. І хоча в них на даний момент не все виходить, маю на увазі результат гри, але позитивні зміни очевидні. А час вже покаже, чи виконає команда поставлені перед нею завдання, чи ні.

- Відбулася зміна тренера і в львівській «Енергії», як, на твою думку, це позитив, чи не гатив?

- Зараз важко сказати. Перед такою командою, як «Енергія» завжди стоять максимальні завдання. І не має значення, хто стоїть у керма чи Гончаренко, чи Сич, завдання одне – максимальний результат, тобто перемога в чемпіонаті і кубку країни. А ось чи пішла зміна тренера на користь команді чи ні? Судити не мені, адже я не в їхній команді. А все інше покаже результат, який буде видно лише наприкінці сезону. Але хочу додати, що такий тренер, як Микола Сич – не прийшов зі сторони. Він працював другим тренером ще за Гончаренка, багато чого знає, футболісти чудово знайомі з ним. Тому я думаю, що час покаже, чи пішла зміна на користь чи ні. А зараз про це судити не мені, адже ще раз наголошую, я не в цій команді, не знаю атмосфери, яка панує в колективі і багато що мені не відомо. А зі сторони судити дуже складно.

- Твоє ставлення до цьогорічного календаря, його ритмічність тебе влаштовує?

- Я скажу так. У великому футболі в більшості чемпіонатів грають через 3-4 дні. Окрім того, ще й матчі на кубок, за збірну, Євро кубки. Тому я не бачу нічого поганого в тому, як складено календар. На мій погляд іде нормальний процес. Звичайно за такого ритму на першому місці стоятиме вміння тренерів відновити ігрову форму футболістів. І кому це краще вдаватиметься, той і буде у виграші. Правда були висловлювання тренерів, що дуже важко було грати, коли додалися матчі збірної проти Польщі. Мовляв поїхали зіграли за збірну, по приїзду провели в командах одне тренування і знов на гру. Можливо і важко, але загалом, я рахую, зараз відбувається нормальний процес, немає великих пауз. Правда на початку чемпіонату були великі паузи по 3-4 тижні, але загалом календар нормальний, кожні 3-5 днів ігри. Немає великих пауз, коли ти зіграєш гру і майже півтора місяці готуєшся до наступної. Ось це дуже погано, а так було за "асоціації". А ось зараз, я вважаю, в "Екстра-лізі" календар складається досить нормально.

- Чи існує для тебе поняття незручний суперник? А бо навпаки, чи є команда, гра з якою в тебе завжди складається добре?

- Якщо згадувати ігри, то можу сказати, що часто вдається забивати в матчах з «ЛТК», «Енергією», якщо брати з цієї сторони. А ось «Єнакієвцю», «Урагану», навпаки, мені складно забити. Але це так, хоча, можливо, щось в цьому і є. Проте, хочу додати, що завжди налаштовуєшся на гру не залежно від того хто суперник. А ось як вже виходить, це вже інша справа.

- А чи є гравці проти яких грати складно?

- Тут відповім так. Проти кого важко грати в атаці? Перш за все це з «Локомотивом», тому що харків’яни дуже грамотно грають в обороні, дуже потужні футболісти і з ними важко грати на передній лінії. А ось в матчах проти «Енергії» мені складно грати проти Дмитра Бондаря, який досить мудро діє в захисті.

- А який з матчів закарбувався в твоїй пам’яті?

- Сподіваюсь, що мій найпам’ятніший матч ще попереду і дуже вірю, що це буде переможний матч у фіналі Кубку України. Це вже просто моя мрія, адже вже двічі доводилося грати у фіналі, але жодного разу так і не вдалося виграти цей почесний трофей.

- І на завершення нашої розмови. Чи є шанси в «Кардиналу» виконати завдання потрапляння в четвірку кращих команд "Екстра-ліги"?

- Звичайно, що шанс є. Але для цього потрібно в першу чергу добре налаштуватися на «ЛТК» і здобути перемогу, а також перемогти «Локомотив» у Харкові. Ці виграші повинні будуть додати нам впевненості для вирішення поставленого завдання. А інших варіантів у нас просто немає. Ці дві поспіль гри в чемпіонаті потрібно вигравати, щоб продовжувати боротьбу за четвірку.

 

 

Юрій Рачковський

спеціально для Офіційного сайту МФК "Кардинал-Рівне"

Просмотров: 522 | Добавил: futsalukrain | Рейтинг: 0.0/0
Поиск

Календарь

>
> >
> >
> >
> >
Архив записей

Copyright MyCorp © 2020      Сделать бесплатный сайт с uCoz