Сайт об украинском мини-футболе - Национальная сборная Украины
 

МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

 




Меню сайта

Категории раздела
Избранное [6]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2013 » Февраль » 20 » Коваль: У Львові почуваюся майже як удома
00:24
Коваль: У Львові почуваюся майже як удома
Сергій Коваль в інтерв’ю клубній прес-службі про адаптацію в «Енергії», різницю у рівнях чемпіонатів Росії та України і про один із найпам’ятніших матчів у своєму житті.

- Сергію, багато червоних карток ви отримали за свою кар’єру?

- Нещодавно хлопці мені це ж питання задавали. Насправді, у мене до матчу із ЛТК жодної червоної картки не було.

- Тож, у Луганську був дебютний червоний «гірчичник» …

- (Сміється) Можна і так сказати.

- Розкажіть, що сталося в тому епізоді?

- Стрілець мене спровокував. Він мене кілька разів блокував, не дозволяв перейти у вільну зону. Не знаю як так вийшло, зірвався.

- Взагалі, ви запальна людина?

- Ні, я не запальний, навпаки – спокійний.

- В останніх іграх ви доволі впевнено почувається на паркеті, наставник вам більше довіряє, чим раніше. Можна сказати, що ви уже на сто відсотків адаптувалися в «Енергії»?

- Думаю, що так. Вважаю, із «Енергією» вийшов на хороший рівень. Головне, що є розуміння вимог нашого наставника Миколи Анатолійовича Сича та порозуміння із партнерами.

- Коли переходили в «Енергію», припускали, що процес адаптації може затягнутися?

- Ні, про це не думав. Але так вийшло, що довелося перелаштовуватися. Справа в тому, що в «Політесі», за який виступав до «Енергії», була одна тактика, а тут – інша. Микола Сич сповідує таку ж тактику, до якої я звик в Росії. Мені з цим тренером в тактичному плані працювати легше.

- Про різницю у рівні чемпіонатів Росії та України запитував вас, як тільки ви стали «енергетиком». Зараз, після детального знайомства із нашою першістю, як відповісте на це питання?

- Моя думка не змінилася, різниця дуже велика. Український футзал дуже відстає від російського. Але за ті майже два роки, що я тут, рівень команд дуже виріс. Ніхто не програє в одні ворота, у кожному матчі є напруга, спрогнозувати хто переможе в якійсь грі дуже-дуже важко. Тож, рівень українського чемпіонату виріс.

- В Росії дуже багато бразильців. Як гадаєте, без латиноамериканців українська команда здатна досягнути успіху на міжнародній арені і дійти, скажімо, до Фіналу чотирьох Кубка УЄФА?

- Підсилитися можна не лише бразильцями. Ось  «Ураган» взяв Будняка. Вважаю, його гравцем дуже хорошого рівня. Для того, щоби підсилитися, не обов’язково потрібно брати бразильців, головне, щоби це були сильні виконавці. А такі виконавці не завадять жодній команді.

- Ільдар Макаєв якось зізнався, що минулої осені від матчу елітного раунду Кубка УЄФА між «Ель Посо Мурсія» - «Дінамо» отримав неймовірну насолоду. Які ваші відчуття від того матчу?

- На сто відсотків солідарний із Ільдаром. Цю гру супроводжував просто неймовірний ажіотаж. Трибуни переповнені, уболівальники емоційно реагували на будь-який епізод. Атмосфера була просто неймовірною, та і сама гра була на дуже-дуже високому рівні. Це один із найпам’ятніших матчів у моєму житті.

- Я правильно зрозумів, що в Росії глядацький інтерес до футзалу десь на такому ж рівні, що і в Україні?

- Так, правильно. На матчі «Політеху» приходило не дуже багато глядачів. Зараз переглядаю трансляції ігор санкт-петербурзької команди в інтернеті, трибуни там напівпорожні і досі.

- Знову хочу згадати Макаєва. Склалося враження, що у вас найкраще порозуміння із Ільдаром, адже ви часто забиваєте з його пасів. Хибне чи ні це враження?

- Мені дуже подобається грати з виконавцями, які є «стовпами». Такими як Ільдар Макаєв. З ним насправді, мені дуже просто взаємодіяти. Віддав йому пас, а він корпусом м’яч прикрив. І у нас відразу виникають варіанти розвитку атаки – можна зіграти в стінку або вибігти у вільну зону. Ільдар добре тримає м’яч, а мені головне під нього підлаштуватися, тоді він віддасть хороший пас.        

- В «Енергії» адаптувалися, а у Львові уже так само вільно почуваєтеся, як і на футзальному майданчику?

- Так, звісно. У Львові почуваюся майже як удома. Все-таки другий рік тут, добре вивчив місто. Деякі речі у місті знаю краще, чим моя дівчина, корінна львів’янка.

- Як вашу дівчину звати і як давно ви знайомі?

- Звати її Христина. Ми познайомилися через два місяці, як я сюди переїхав. Зараз живемо разом, думаю, вона стане моєю дружиною.

- Які місця у Львові вам найбільше подобаються?

- Звісно, що історична частина міста. У Львові є на що подивитися.

- В Росії у вас, мабуть, були дуже виснажливі виїзди на гостьові ігри…

- Так, були. Дуже важко було перенести мандрівку в Норильськ. Спершу потягом добиралися в Москву, а потім літаком у Норильськ. А це закрите місто, мені, як легіонеру, потрібно було оформляти документи, було багато паперової тяганини. Погода в цьому місті теж не проста, бувало на танкері до залу добиралися. А так, багато команд із Москви, туди ми електричкою добиралися. Якщо ж дальній виїзд, то було не просто.

- Виїзд в Луганськ, за російськими мірками, не простий?

- В Росії відстані долали у 2-3 більші, чим в Україні. Але там ми подорожували на літаку, чотири години – і ти на місці. А тут ми добираємося потягом, на це йде десь доба. А якщо графік потягів нам не підходить, то ми автобусом їдемо в Київ, а уже звіди залізницею в Луганськ. Тож, відстані менші, але часу витрачаємо більше.

- Останнє питання.  Дуже щільно йде група лідерів у Екстра-лізі. Як гадаєте, хто найголовніший конкурент «Енергії» у боротьбі за чемпіонство?

- «Ураган» та «Локомотив». З цими командами нам найважче даються ігри. По набору гравців та тактиці, ці команди є найгрізнішими конкурентами.

ИСТОЧНИК: http://www.energia.lviv.ua/news/intervju/759-koval-u-lvovi-pochuvajusja-majzhe-jak-udoma.html

Просмотров: 322 | Добавил: futsalukrain | Рейтинг: 0.0/0
Поиск

Календарь

>
> >
> >
> >
> >
Архив записей

Copyright MyCorp © 2020      Сделать бесплатный сайт с uCoz