МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

«На цій грі позначилися три важливі складові. Перша, це втома. Настав спад. Що для мене найдивніше, він не викликаний фізичною втомою.  Цей спад з області психології. У грі із «Локомотивом» в наших гравців притупилося відчуття необхідності. Здавалося, був хороший підхід до роботи, не погана гра. Але не було іскри, ігрової легкості та натхнення. На майданчик вийшла рутинно-робоча команда.

Навіть коли ми повели в рахунку із різницею в два голи, емоційна величина не збереглася, а потім підвищилася, як це відбувається зазвичай. Наша інертність почала накопичуватися і переходити в стан важкості. А потім при рахунку 2:1 ми не змогли себе «нагострити» на третій гол. Навпаки, ми своїми позиційними помилками, особливо при стандартних положеннях, створили передумови для контратак суперника.

Щонайцікавіше, «Локомотив» за весь другий тайм провів одну небезпечну атаку. Ми саме сьогодні переглядали гру. Взагалі, після перерви харків’яни 2, максимум 3 рази, дійшли до нашого штрафного майданчику. Так сталося, що під час цих не чисельних вилазок господарів, ми припустилися фатальної помилки. За весь другий тайм ми не побачили жодної позиційної атаки суперника. «Залізничники» побудували тактику на очікуванні нашої помилки. Ми, це розуміючи, все рівно припустилися безглуздої помилки. Ось це насправді пригнічує.

2:1 – є прекрасним рахунком. Сьогодні, під час розбору гри із «Локомотивом», згадали матч із «Інтер Мовістаром». Тоді після першого тайму ми програвали із рахунком 2:1. Але іспанці дуже довго терпіли і вичікували нашу помилку. А «Тайм», перемагаючи з таким же рахунком «Локомотив», виходить, не зміг вичекати помилки суперника. Гра в Харкові була уже третьою поспіль, в якій ми йдемо на перерву перемагаючи з рахунком 2:1. З «Енергією» після перерви ми програли 1:3, лише з «Ураганом» ми забили на 21-й та 23-ій хвилинах і уся гра перевернулася.

У Харкові ми розуміли, що над рахунком 2:1 потрібно працювати, його зберігати. Один із видів тактики саме дозволяє не зламувати оборону суперника, бігти стрімголов уперед. А методом стійкого утримування м’яча, титанічного терпіння очікувати на «дірку» в захисті суперника і її використовувати. Не хай суперник без м’яча працює. Ми здавалося б, усе правильно робили. Але цей прикрий аут Валерія Легчанова призвів до того, що ми були змушенні піти в нічийний результат.

Я також звернув увагу на ще одну річ. Коли нам насправді було важко, потрібно було виправляти програшну ситуацію у п'ятьох (З «Інтер Мовістаром» ми із п’ятим вийшли за 6,5 хвилин до кінця, з «Енергією» ми також пішли у більшості за 6 хвилин до завершення і в останньому матчі із «Локомотивом» за 4 хвилини) ми не змогли зібратися і проводити стійку роботу у більшості. А ось в матчах, коли у нас усе виходить, коли не має цейтноту, ми на п’ятого працюємо і забиваємо. Коли ж в матчах з’являється необхідність забити і переломити хід гри (саме ці три матчі, про які я вже згадував) ми цього зробити не змогли. Це потрібно визнати, це наш серйозний пробіл.

Чи справа в тому, що за місяць до відпустки «таймівцям» важко зосередитися на роботі? Ні, справа не в цьому. Це не головна причина, радше позначився набір усіх негативних явищ. Катавасія Асоціації з помилкою в регламенті. В нас просто забрали перемогу із ТВД, позбавили трьох очок. А ми чесно провели гру, дарма тільки, як потім з’ясувалося, працювали. Це моральний удар. А з «будівельниками» ми грали саме після народження доньки у Віталіка Скорого. Цього чиновники ніколи не зрозуміють, а такі фактори впливають на команду. Повірте мені, «Єнакієвець» не матиме хороших результатів в шістці, так само, як і ТВД в турнірі 7-12 місць. Обидві команди пережили стрес, повторюю, через катавасії Асоціації з регламентом. Окрім того, йдеться про зрив календаря. То один календар, то другий, а потім ще і третій нам пропонували. Його аритмічність та точність не була обумовлена цифрами. Доводилося по ходу латати тренувальний процес, аби тільки правильно підлаштуватися до тої чи іншої гри. Адже ми за тиждень дізнаємося новий розклад ігор. По-третє, впродовж останніх ігор простежувалася прихована тенденція із суддями. Не говорю, що нас засуджували. Справа в іншому. Це було приховано, але легко простежувалося. Взяти хоч б останній матч у Харкові. Арбітри дозволили господарям грати у такій же формі, як і в наших воротарів. Коли ми йшли із «п’ятим», свого воротаря не бачили. Це не виправдання, це просто констатація фактору – неправильне та не об’єктивне ставлення суддів до гри нашої команди. Говорю про гру із «Енергією» й «Локомотивом».

ИСТОЧНИК: http://fctime.lviv.ua/content/view/484/2/