Головний тренер збірної України Геннадій Лисенчук
оприлюднив список гравців, які прийматимуть участь у відбірному етапі
Чемпіонату Європи 2010 з футзалу.
Керманич «синьо-жовтих» до своєї команди запросив чотирьох гравців
«Тайму»: Володимира Кардаша, Валерія Легчанова, Олександра Кондратюка
та Сергія Чепорнюка.
Відбірні змагання на чемпіонат Європи відбудуться 19-22 березня у
Румунії. Наша збірна потрапила в одну групу із румунами, голландцями та
командою Андорри.
Про матчі збірної і не тільки нам розповів Олександр Кондратюк.
- Олександре, який матч за збірну найбільше вам запам’ятався?
- Найпам’ятнішого не має, просто завжди приємно потрапити в
розташування збірної, зустрітися із хлопцями, які в українському
футзалі уже чогось досягнули. Окрім того, матчі за збірну – це хороша
пожива для роздумів про те, що мені потрібно удосконалити, на що
звернути увагу. На міжнародній арені, як ніде, можна побачити свої
слабкі та сильні сторони.
- І до яких висновків ви дійшли після останніх матчів за збірну?
- Найголовніший висновок – потрібно працювати, є до чого прагнути,
тому необхідно більше тренуватися. У сучасному футзалі доводиться
значно швидше думати, швидкості суттєво зросли. Тож, перш за все,
необхідно звернути увагу на швидкість прийняття рішення. А якщо рішення
будуть правильними, то твій рівень буде відповідним.
- Свій перший виклик у збірну пам’ятаєте?
- Давно це було. Ми грали у Львові зі збірною Польщі. Навіть не
пригадую коли саме ця гра відбулася, знаю, що ми перемогли і я,
здається, відзначився результативним пасом.
- Якщо брати ТОП-команди українського чемпіонату і середній рівень європейських збірних, наскільки суттєва різниця?
- ТОП-команди українського чемпіонату грають на пристойному
рівні. Якщо не брати європейську еліту, то «Шахтар» чи «Тайм» на рівних
здатні грати із такими збірними, як Словаччини чи Білорусії?
- А як би виглядав «Тайм» чи «Шахтар» у матчах зі збірними Румунії та Голландії?
- Думаю, виглядали б не погано, але результат важко
передбачити. Хоча, мені здається, що підсумок був би позитивним для
українських ТОП-клубів.
- Взагалі, що ви можете сказати про збірні Румунії та Голландії?
- Основним нашим конкурентом у боротьбі за путівку на Євро-2010 є
румуни. Вони демонструють непогану гру. З ними буде найскладніше.
Простіше буде обіграти голландців, тут головне обрати правильну тактику
на матч, зіграти у швидкісний футзал.
- Про збірну Андорри, мабуть, як про конкурента говорити не варто…?
- Так, це наш найлегший суперник. Але всерівно потрібно пам’ятати про відповідне налаштування на гру.
- Якщо продовжити тему порівняння українських
команд із європейськими збірними, то Андорра, таке враження, відповідає
рівню середини турнірної таблиці нашого чемпіонату?
- Пригадую гру «Тайму» з «СумДУ», коли ми ледве перемогли з
рахунком 4:3. Так ось, мені здається, що Андорра не слабша за Суми.
Збірна цієї країни не зручний суперник, а тому недооцінювати його не
варто.
- Вдається під час закордонних поїздок у складі збірної оглянути визначні місця міст, у яких ви зупиняєтесь?
- Як правило, коли поїздка триває більше трьох діб, один день ми присвячуємо екскурсіям.
- Багато країн ви відвідали і де найбільше сподобалося?
- Світ трохи побачив, йдеться не тільки про виїзди у складі збірної, а
й клубу. Об’їздив практично всю Європу. Побував на чемпіонаті світу
серед поліцейських у Південноафриканській республіці. Дуже
запам’яталася поїздка в Африку, все-таки там зовсім інша культура,
менталітет.
- Як для футзаліста, ви надто часто змінюєте
команди. Пограли в Харкові, київському «Інтеркасі», донецькому
«Шахтареві», львівській «Енергії» ,а тепер у «Таймі». Що спонукало вас
так часто змінювати прописку?
- Харків моє рідне місто, там я починав кар’єру. В «Інтеркасі» впродовж
половини сезону грав на правах оренди, потім захотів повернутися у
Харків. А коли запросили в «Шахтар» просто не міг відмовитися, оскільки
там зібрали найкращих гравців України, в яких було чого повчитися.
Після трьох років у Донецьку, Юрій Кобзар запросив в «Енергію». Із цим
фахівцем було цікаво попрацювати, тому погодився. А далі ви пам’ятаєте,
що сталося із нашою командою. Отримав запрошення в «Тайм», в цій
команді грає багато моїх товаришів, імпонує підхід до роботи
керівництва клубу. Ось так складалися обставини, які спонукали мене до
змін команд.
- Тобто, це не пов’язано з тим, що ви конфліктна людина?
- (Сміється). Про це краще запитати в моїх партнерів по команді. Хоча, не приховую, характер у мене не простий.
- Знаю, ви у матчі із харківським «Монолітом» травмувалися. Розкажіть про цей епізод?
- Нічого особливого. Я перехопив м’ яч, ми виходили удвох на
одного захисника, гравця «Моноліту» я обіграв, а він порушив правила.
Мені не вдалося правильно згрупуватися, а тому вдарився головою об
підлогу. В результаті у мене розсічення брови, після гри наклали на
рану 7 швів. Через це не дограв матч із «Монолітом», а в наступній грі
із «СумДУ» не все вдавалося.
- Мабуть, не приємне питання: часто переслідують упродовж кар’єри травми?
- Справді не приємне питання (Сміється). Так, справді деякий час мене
переслідували серйозні травми: розрив зв'язок, ушкоджений менікс на
двох колінах. Найстрашніша операція була пов’язана із зв’язками. Її
переніс ще в Донецьку. Після цього мав лише незначні ушкодження.
|