Любить Володимир Фелишин гучно святкувати свої дні народження чи ні — вибору у нього немає.
Надто багато людей знають цю енергійну, привітну та амбіційну людину — друзі,
колеги, спортивні функціонери. Віншувати віце-президента "Енергії" вони
захочуть неодмінно, а ювіляру обтяжливим їхнє товариство не буде — Володимир Фелишин цінує щирих людей і душевні компанії.
ЄВРОЛІГУ ВИГРАЄ МОСКОВСЬКЕ "ДИНАМО"
— Зміни в команді під час зимового трансферного періоду вас серйозно зачепили морально?
— Здебільшого, був до них готовий. Осіння змагальна частина складалася для "Енергії" так, що поразка в Івано-Франківську цілком могла викликати ці зміни. Вона й викликала. Але навряд чи буде правильно озиратися нині на минуле й дуже перейматися ним — нова "Енергія" також має завдання, не локальні, — стратегічні. Ми намагатимемося їх виконати. Тим більше, досвід маємо. 2006 — "срібло", 2007 — "золото". І посилення "точкові" — Ткаченко,
Якунін. Хто скаже, що вони не спрацювали? Шкода, що Кубок у 2006-му не
здобули. Не поступилися ні в чому чемпіонові "Шахтарю", проте програли
по пенальті. А це лотерея, де ми цілком могли витягнути щасливий квиток, якби Вацяк переграв Корнеева. Болюча поразка, одна з найдошкульніших.
Коли у 2004-му програли "бронзовий" плей-офф "ДСС", там все було закономірно: три матчі, три поразки.
— У минулому сезоні "Енергія" зіграла в євролізі. Як можна оцінити її виступ?
— На
тверду четвірку за п'ятибальною шкалою. Програли один м'яч майбутньому
чемпіону Європи. До речі, вважаю, що "ВІЗ-Си-нара" не зможе в квітні
захистити титул, хоча вирішальний раунд відбудеться в Єкатеринбурзі.
Але трофей Росію не залишить — думаю, переможе московське "Динамо-Ямал".
Москвичов - НАЙКРАЩИЙ ГРАВЕЦЬ УКРАЇНИ
— Чим пояснити невдачі команди в першому колі чемпіона-ту-2008/09?
— Пригадуєте, як ми почали чемпіонат? Перемогли вдома "Шахтар". Парадоксально, але той виграш зіграв з командою злий жарт — на подальший матч проти ЛТК тренерський штаб не зміг налаштувати підопічних. Наприклад, так, як це вміє робити Гончаренко. Відтоді й почалося.
— Хто — найкращий гравець "Енергії" за всі часи існування клубу?
— Одним ніяк не обмежуся. Назву чотирьох — Легчанов, Підду-бний, Кардаш, Луців.
— України? З тих, кого бачили?
— Ігор Москвичов, безперечно.
— "Нова Енергія" у двох матчах здобула два очкн. Для вас це стало несподіванкою?
— Ні, абсолютно. Чекав на перемогу в поєдинку з ЛТК, навіть парі відповідне уклав. У нас непогані молоді хлопці підібралися,
тренер Микола Сич також не перший день у міні-футболі. Звичайно, їм ще
багато треба працювати, але перспектива є, питання тільки в її
реалізації.
— А в нинішньому чемпіонаті?
— Якщо потрапимо у "п'ятірку" — це буде безумовним успіхом. Думаю, "бронзу" на 90% здобуде "Єнакіївець", а перше місце розіграють "Тайм" та "Шахтар" у "золотому" матчі. Як він складеться — не візьмусь судити. Недавній очний поєдинок команд у Львові був рівним, проте "Тайм" краще реалізував свої моменти.
— Як змінився український міні-футбол за останні вісім років — час, коли утворилася "Енергія"?
— Про обмежений вибір виконавців сказано вже
достатньо. Зауважу тільки, що нині, під час фінансової кризи, невідома
подальша доля команд. Деякі можуть просто зникнути. Тож про розвиток
говорити важко — тут би вижити. А найсильнішими вважаю чемпіонати 2006/07 та 2007/08, хоча останній з них уже проходив без маститого "Інтеркасу" та самобутньої "Дніпроспецсталі".
— Чому останнім часом збірна України не може підтвердити звання однієї з найкращих у Європі? Останній успіх на рівні національних збірних датовано 2003-м...
— Усе просто: низька якість селекційної роботи. До збірної не залучалися найсильніші виконавці. Якби було навпаки — спокійно могли б у трійку потрапити.
ВІЛЬНИЙ ЧАС ПРИСВЯЧУЮ СІМ'Ї
— Детальніше про себе. Де починали у футболі?
— Народився в селі Лучани Жидачівського району Львівщини. Після 8-го класу подався до Львова, навчався в училищі "Трудові резерви" і грав у футбол під керівництвом тренерів Вадима Білоцерківського та Ореста Кучеряпи. Грав на позиції форварда. Спочатку — за "Цукровик" з Ходуріва. Потім відслужив у армії — від
Оренбурга до Ашгабада. Повернувшись з війська, продовжив навчання в
технікумі фізичного виховання Івано-Франківська, а 1996-го вступив до
Львівського інституту фізкультури й успішно його закінчив. А в ігровій
кар'єрі, крім згаданого "Цукровика", були ФК "Пустомити", ФК
"Сокільники", ФК "Перемишляни", ФКЛАЗ, ФК "Гвардієць", з яким здобув
звання чемпіона Львова та віце-чемпіона області, бурштинський
"Енергетик" та ФК "Енергія". Остання звела мене з нинішнім президентом
міні-футбольної "Енергії" Олександром Стефанківим. 2001-го, у травні, поїхали на футзальний турнір до Запоріжжя, що й визначило появу через кілька місяців професійної команди.
Віталій МАРТИНЮК.
ИСТОЧНИК: http://ukrainian-football.com/index.php?option=com_content&task=view&id=1610&Itemid=37
