 Новобранець „Тайму” про свій дебют у новій команді, свої слабкі та сильні сторони й гру із „Шахтарем”
-- Наскільки несподіваною для вас була кадрова революція в „Енергії”?
-- В листопаді, після поразки від „Локомотива”, керівництво
клубу поставило нам завдання виграти наступні шість матчів, у такому
разі різниця була б із першим місце у п’ять очок. Нам сказали, що якщо
завдання виконаємо, то команда і надалі буде нормально функціонувати. А
якщо ні, то пригрозили кардинальними змінами. Останній матч першого
кола ми проводили із „Ураганом”. До того ми не програли жодної гри,
якби здолали івано-франківців, то було б усе нормально, але ми
програли. А керівництво своєї обіцянки дотрималося. Нас попереджали про
це ще осінню, але в реальність такого сценарію не надто вірилося. Ми
думали, що якщо і будуть зміни, то не суттєві. Оштрафують усю команду
чи ще якісь санкції застосують, одно-двох продадуть, але щоб усіх
розігнати, ніхто в це не вірив. Для усіх це було несподіванкою. Я саме
повернувся із Польщі, де грав за національну збірну, коли усім
„енергетикам” повідомили, що потрібно підшукати собі команду, а бюджет
клубу скорочують заледве не удвічі.
-- Як виник варіант із „Таймом”. Судячи із незначного терміну проведення переговорів, інших варіантів ви навіть не розглядали?
--
Перш за все хочу сказати, що не так швидко відбулися переговори, як вам
здається. З керівництвом „Тайму” ми домовлялися впродовж 4 днів.
Можливо, для когось це і незначний термін, але нам здалося, що процес
тривав довго (Сміється). Про умови особистого контракту я домовлявся
десь 5 годин. Особисто в мене було два варіанти продовження кар’єри.
Окрім „Тайму”, мене кликав „Локомотив”. Але Станіслав Гончаренко до
себе запрошував не раз. Років 3, а то й 4 тому він мене, тоді ще гравця
„Універ-Харків” кликав в „Інтеракс”. Вдруге отримав запрошення від
Станіслава Гончаренко 2 роки тому. Але тоді прийняв запрошення
„Енергії”. Від третьої пропозиції вирішив не відмовлятися.
-- У Львові, мабуть, уже почуваєтесь, як у своєму місті?
--
Звісно, спочатку було важко, але тепер уже звик. Хоча, як би не було
добре в гостях, удома краще. Не хочу сказати, що Львів погане місто.
Просто в Харкові у мене рідні, товариші.
-- Як швидко у вас проходить адаптація в новому колективі?
--
Якщо ви про „Тайм”, то із цим проблем не буде. Ми в цю команду перейшли
уп’ятьох, тож це суттєво спрощує процес адаптації. Добре, що Станіслав
Гончаренко нас зараз не тасує й ми граємо своєю четвіркою. Принаймні, у
грі з „Ураганом” було так. Окрім того, з „таймівцями” ми не один рік
знайомі, регулярно спілкувалися. Міні-футбольне середовище тісне, усі
один одного знають. Тож, проблем жодних не має.
-- В дебютному в новій команді протистоянні проти „Урагану” хвилювалися більше, аніж зазвичай?
--
Хвилювався, звісно, більше, аніж звичайно. На це було кілька причин.
Увесь попередній тиждень прожив, не знаючи, що буде завтра. А з такими
думками важко належно тренуватися. Додавало хвилювань усвідомлення
того, що тренер довіряє нашій четвірці, не приглядаючись, відразу
довірив нам місце на майданчику. Суперник теж амбіційний, з такими
важко завжди грати. Й остання причина, це те, що за два тижні до матчу,
довелося програти „Урагану” ще у складі „Енергії”, а до чого призвела
та поразка ми уже говорили. Тому, дебют за „Тайм” був сповнений
хвилювання.
-- Наскільки тренувальний процес в „Енергії” відрізняється від „таймівського”?
--
В „Таймі” тренування більш інтенсивні. Окрім того, підхід Станіслава
Гончаренка для мене є новим, а усе нове є повчальним та цікавим.
Доводиться на кожному тренуванні бути максимально уважним. Юрій Кобзар
багато уваги приділяв тактиці, а Станіслав Гончаренко полюбляє ігрові
тренування, вчить боротися із конкуренцією, протидіяти супернику. До
інтенсивності тренувань мені ще потрібно звикати, а на перших порах
трохи важкувато.
-- Денис, спробуйте глянути на себе зі сторони: як оціните сильні та слабкі сторони Дениса Овсяннікова?
--
Цікаве питання... Стосовно сильних людських якостей, то це розвинута
працездатність, працелюбство та характер. Суто ігрові -- це швидкість,
настирливість й бажання боротися. Про слабкі сторони не дуже хочеться
говорити (сміється). В обороні мені важкувато іноді буває, трапляється,
що втрачаю концентрацію. Але тепер мені у цьому плані трохи легше,
оскільки у своїй теперішній четвірці граю давно. Я командний гравець,
для мене суттєве значення має зіграність із партнерами. А в нас дуже
добре налагоджена взаємодія, один одного страхуємо як в нападі, так і в
захисті.
-- Наостанок, ваш прогноз на гру „Тайму” із „Шахтарем”?
--
Від прогнозу утримаюся, можу лише сказати, що для всіх гра буде
цікавою: для гравців, тренерів й, безсумнівно, для уболівальників. Адже
на майданчику зустрінуться дві сильні команди. Особисто для мене буде
цікаво знову помірятися силами із бразильцями. В них інша культура,
природна гнучкість, техніка. А стосовно рахунку нічого сказати не можу.
Отож, хочу запросити усіх львівських уболівальників на нашу гру із
„Шахтарем”. Заради вас ми граємо, ваша підтримка нам дуже потрібна.
Приходьте, будемо раді вас побачити.
-- Тоді ще одне питання... Із донецькими
бразильцями ви й ваші партнери по четвірці не так давно зустрічалися на
майданчику ще граючи за „Енергію”. Як оціните власну гру та гру своїх
товаришів у тому матчі?
-- Ми ще перед
матчем знали, що в такому складі „Енергія” грає востаннє. Усім було
прикро, що така сильна команда розвалюється. Тож, психологічно було
важко налаштуватися. На майданчику було складно зосередитися лише на
грі, у кожного в голові були думки стосовно майбутнього. Хоча, як на
мене, ми зіграли не погано, принаймні мені гра „Енергії” сподобалася.
Інша справа, що можливо „Шахтар” знав про наші внутрішні справи, те, що
ми на другий матч уже не вийдемо, а тому діяв так розслаблено.
ИСТОЧНИК: http://fctime.lviv.ua/content/view/114/3/
|
