Сайт об украинском мини-футболе - Национальная сборная Украины
 

МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

 




Меню сайта

Категории раздела
Избранное [6]

Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2008 » Ноябрь » 17 » Тарас Кузь: Тепер мрію стати справжнім чемпіоном України
18:22
Тарас Кузь: Тепер мрію стати справжнім чемпіоном України
Від стабільного запасного – до основного гравця. Саме таким шляхом цього сезону йде Тарас Кузь. Головний тренер «Енергії» Юрій Кобзар все частіше випускає на майданчик 21-річного футзаліста, який у команді із 2006-го року. Зрештою прогрес Кузя помічають не лише у львівській команді - він уже взяв участь у двох матчах молодіжної збірної Україні і наразі є одним з найбільш очевидних кандидатів до цієї команди у майбутньому.

- Самі розумієте, що одягнути футболку збірної України - дуже приємно і відповідально, - бере слово Кузь. - В збірній освоївся швидко, адже багатьох хлопців знаю по чемпіонату України. Зіграти мені довелося у двох товариських матчах проти Білорусі.

- В збірній діяв так само, як у «Енергії»?
- В принципі – так. Орієнтують мене на атаку, виконував функції, так званого, «стовпа». Додам, що звісно ж хочеться знову отримати запрошення до молодіжної збірної, але для мене це не самоціль.

- А що ж тоді?
- Хотів би з «Енергією» виграти щось суттєве.

- А титул чемпіона України, що його команда здобула позаминулого сезону, не рахується?
- Розумієте, попри те, що також отримав золоті нагороди, вважаю, називати мене чемпіоном України – це перебільшення. Я ж тоді в запасі сидів. На поле почав виходити лише в останніх турах, коли вже щодо нашого чемпіонства було все ясно. Тепер хочеться стати повноправним чемпіоном країни.

- Цього сезону це буде зробити нелегко...
- Так, ми вже втратили чимало очок. Та боротьба ще попереду, шанси завжди є.

- А чим поясниш не надто вдалі виступи на початку чемпіонату?
- Перший матч ми провели якраз добре – перемогли «Шахтар». Потім пішли невдачі, знову програли в Сумах – нефартове якесь для нас місто... От десь психологічно і надломилися. Та зараз вже прийшли в норму.

- Хто, крім «Шахтаря», на твою думку, головні конкуренти «Енергії» у боротьбі за «золото» чемпіонату?
- Як-то кажуть, знайомі всі обличчя – «Єнакієвець», «ТВД» і «Тайм». Хороші організовані команди. От, зокрема, то й же «Тайм» почав значно сильніше грати – у команди з’явився власний почерк.

- До речі, а який власний почерк у футзаліста Кузя?
- Про себе говорити незручно, хай краще тренери аналізують. Скажу хіба, що володію непоганими фізичними даними. Ну, мені так здається.

- Що чи хто найбільше вплинув на твій прогрес в «Енергії» цього сезону?
- Тут все у комплексі. Звісно ж допоміг головний тренер Юрій Кобзар. Посприяли й підказки більш досвідчених гравців команди. Вони хоч інколи і крикнути можуть, але завжди дають потрібні і дієві поради. Це я про Луціва, Піддубного, Легчанова, Вацяка. Зрештою дуже допоміг і допомагає мені у футзалі тренер «Енергії» Микола Сич. Він мене, власне, у футзал і привів. Я ж починав з великого футболу – грав у чемпіонаті області, а під час зимової паузи Сич долучав мене до малого футболу.

- Ти, наскільки відомо, закінчив СДЮШОР «Карпати».
- Так. До речі, навчався в одному класі з нинішнім гравцем «Карпат» Олегом Женюхом. Школа «Карпат» і мій тренер Валерій Гарячий дуже багато для мене зробили. Зокрема, я зрозумів, що для серйозних досягнень, потрібна така ж серйозна дисципліна. Це дуже допомагає і зараз.

- За великим футболом ностальгії не маєш?
- Ну, як вам сказати - звісно ж, що десь, можливо, і шкодую, що залишив великий футбол. З іншого боку я, як-то кажуть, просто обрав синицю в руках, а не погнався за журавлем у небі. Я розумів, що маю мало шансів пограти у вищій лізі українського футболу. Інша – справа футзал. Зрештою, вважаю, що не помилився, коли обрав маленький футбол.

- У Львівському державному університеті фізичної культури ти навчаєшся на тренера. В майбутньому хотів би стати наставником теж з футзалу чи може все-таки футболу?
- Ще не знаю. Можливо, піду працювати в школу «Енергії», а, можливо, і у СДЮШОР «Карпати» (сміється – Авт.).

- Тобто, вважаєш, що тренерську кар’єру треба починати з роботи з дітьми?
- Звісно ж, мало хто б відмовився очолити одразу професійну команду, та я вважаю, що в тренерській справі треба пройти усі сходинки: від дитячого до професійного футболу. Тоді можна набратися досвіду краще зрозуміти аспекти наставницької роботи.

- Попри твій вік, помітно, що тобі вже зараз справді цікава тренерська діяльність.
- Так, мені цікаво було б в майбутньому працювати з людьми, намагатися розкрити їхній потенціал. Я ж, наприклад, цікавлюся психологією і філософією. Спеціальної навчальної літератури може і не читаю, але такий літературний напрямок цікавий. Я, до речі, взагалі полюбляю книжки читати. Останню, яку прочитав – це роман Пауло Коельо «Диявол і сеньйорита Прим». Цікава річ.

- Ще якісь захоплення маєш?
- Так – люблю посидіти за комп’ютером, полазити Інтернетом, зокрема, по дуже популярних сайтах – vkontakte.ru і odnoklassniki.ru.

ИСТОЧНИК: http://www.energia.lviv.ua/Pages/News.aspx?newsId=501
Просмотров: 1188 | Добавил: futsalukrain | Рейтинг: 0.0/0
Поиск

Календарь

>
> >
> >
> >
> >
Архив записей

Copyright MyCorp © 2024      Сделать бесплатный сайт с uCoz