Максим Павленко був одним із головних творців кубкової перемоги „Тайму”
над кам’янець-подільською „Фортецею”. Досвідченому футзалісту менше,
аніж іншим „таймівцям”, знадобилося часу для того, аби адаптуватися до
нестандартного майданчику. Два роки Максим грав в чемпіонаті
Казахстану, де часто доводилося проводити матчі в екстремальних умовах.
Про Кубковий матч з „Фортецею”, наступну гру із „Єнакієвцем” та про
свій казахський досвід Максим Павленко розповів в інтерв’ю клубному
сайту.
-- Максим, дехто каже, що ви оформили хет-рик, а інші, що
лише дубль, бо один гол у власні ворота забив гравець „Фортеці”.
Насправді, скільки ви забили?
-- На моєму рахунку 2 голи. В одному із епізодів Скорий прострілив на
мене, на дальню штангу, після чого захисник „Фортеці” підставив ногу і
м’яч залетів в сітку воріт. Не кожен міг побачити, що це був авто-гол,
але я підійшов до судді і сказав, хто забив цей м’яч.
-- Взагалі, які враження від гри, від суперника?
-- Навіть програючи в рахунку, „Фортеця” продовжувала грати від
оборони. Коли рахунок був 4:1 на нашу користь, суперник всерівно не
думав про атаки. Це мені не сподобалося. А, взагалі,
кам’янець-подільська команда на рівні першої ліги не погана.
-- Наступний матч „Тайм” проведе проти „Єнакієвця”, який несподівано вилетів з розіграшу Кубка...
-- Для нас виліт „Єнакієвця” з Кубка завдання здобути у грі із ними три очки робить у
удвічі складнішим. Тепер вони усі свої сили зосередять на вдалому
виступі в чемпіонаті. Після повернення з Кам’янець-Подільська, ми
тренуємося на скороченому майданчику – такому, який буде в Єнакієве.
Наш суперник дуже серйозно налаштовуватиметься на цю гру, тому для нас
дуже важливо не програти їм саме в психологічній підготовці. Потрібно
дуже відповідально поставитися до цього матчу. Тоді усе буде гаразд.
-- „Тайм” та „Єнакієвець” є претендентами на нагороди
чемпіонату. У список претендентів також усі традиційно заносять
„Енергію” та „Шахтар”. Як гадаєте, хто ще може увійти до трійки кращих?
-- „Планета”, „Ураган” – ці команди не погано підсилилися. Не варто
списувати і „Локомотив”, за який грають досвідчені гравці. Зі Львова
взагалі три команди боротимуться за медалі. Окрім „Тайму” та „Енергії”,
амбіції піднятися на п’єдестал є ще й у ТВД. Кількість команд, які
ставлять перед собою максимальні завдання, зросла, оскільки більше
людей тепер хочуть вкладати гроші у наш вид спорту. Безумовно, це піде
на користь українському футзалу. Мені здається, що теперішній чемпіонат
найсильніший за останні десять років. Думаю, інтрига протримається до
завершальних турів.
-- Якщо рівень чемпіонату зростає, чому нашим командам не
вдається бодай потрапити до фіналу чотирьох Кубка УЄФА? Торік „Енергії”
не вдалося цього зробити, в цьому сезоні ні з чим з єврокубкового
походу повертається „Шахтар”...
-- Нашим командам не вистачає практики міжнародних матчів. Одна справа,
1-2 гри впродовж року проводити в Москві, як це робить той же „Шахтар”,
а інша робити це значно частіше. Приміром, раз в місяць, коли
з’являється „вікно” чемпіонаті, відразу проводити спаринги з іноземними
командами. Тоді буде прогрес. Не секрет, що рівень російської Прем’єр
ліги значно вищий, чим української. А наслідувати потрібно лише
найкраще, тому варто частіше з росіянами проводити товариські ігри. Два
роки тому, коли я грав в Казахстані, ми вперше поїхали в Європу за
ігровою практикою. Спершу ніяковіли, але наступні матчі в Москві ми
проводили впевненіше, а згодом на рівних грали з іспанцями. У підсумку
ми поступилися, але грали гідно. Тож, потрібно потроху набиратися
міжнародного досвіду, який може компенсувати тактичні чи технічні
огріхи в грі. Дуже важливо, психологічну стійкість набути в міжнародних
матчах.
-- Ви згадали про Казахстан. Можете детальніше розповісти про цю сторінку у своїй кар’єрі?
-- Грав за команду з Актюбінська. В нас було чимало легіонерів. В нашій
команді грало п’ятеро українців. В Алма-Аті грало семеро бразильців. Ці
дві команди в українській вищі лізі теж могли б бути у верху турнірної
таблиці, а ось інші казахські команди суттєво поступаються за рівнем.
Інфраструктура в клубів теж значно поступається українській. Два роки
грав в Казахстані, вважаю, що набрався там досвіду, принаймні, не
шкодую, що колись прийняв таке рішення. Тепер хочу з „Таймом” стати
чемпіоном України. Двічі був віце-чемпіоном й двічі фіналістом Кубка
України. Тепер хочеться стати першим в цих двох змаганнях.
-- Тож, після Казахстану, вузький зал в Кам’янець-Подільську чи Єнакієве вас особливо не дивує?
-- Так, справді, в Казахстані ми грали ще в гірших залах, аніж в
Кам’янець-Подільському. Хлопцям, перед грою з „Фортецею” сказав, що
буває і гірше, не варто зациклюватися на розмірах залу. Основне – це
настрій на гру.
-- Футзал в Казахстані дуже популярний?
-- Там багато аматорських команд, які грають на першість міста, але
професійних колективів не багато. Дуже дорого утримувати клуб вищої
ліги, не багато людей хоче цим займатися. Ті ж перельоти відбивають
бажання грати професійно. Приміром, мені доводилося їхати потягом на
виїзну гру впродовж трьох діб. Уявіть, майже тиждень пішов лише на
дорогу.
ИСТОЧНИК: http://fctime.lviv.ua/content/view/35/3/
|