 Єдиний представник „Енергії” на ЧС-2008, що завершився у Бразилії, в
інтерв’ю прес-службі львівського клубу проаналізував виступи збірної
України на Мундіалі, а також розповів про атмосферу навколо турніру у
найфутбольнішій країні світу.
Наразі
для Легчанова – це був пік кар’єри. У дебютному ж для себе матчі на
турнірі такого рівня Валерій забив гол – постраждали гватемальці. Під
час змагань першого раунду, коли України у своїй групі посіла перше
місце, „енергетик” відзначився ще одного разу – у воротах єгиптян. У
другому груповому турнірі Легчанов уже не забивав та й, зрештою, збірна
Україна не виблискувала. Три поразки у трьох матчах, останнє місце у
групі і восьма позиція у загальному заліку чемпіонату. Саме з таким
багажем Україна завершила змагання.
- Дуже важливою була перша гра другого етапу з Італією, - пригадує Легчанов.
- Якщо з Бразилією все ясно – вони значно сильніші за нас - то з
італійцями ми сподівалися на вдалий результат. Не знаю, як обернулося
би все, коли б забили першими... Та забили італійці. З обороною Італії
і так не легко впоратися (дуже чітко вони грають), а, коли ця команда
веде в рахунку, ще тяжче. Ми, як пропустили, чесно кажучи, десь навіть
надламалися. Взагалі поразка Італії (0:4) у моральному плані підкосила
команду – ми почали усвідомлювати, що з групи вийти майже нереально (ту
ж Бразилію треба було б обігравати). От і з Іраном на цьому
психологічному фоні гра не вдалася.
- Поразка Ірану (4:5) спричинена лише не надто хорошим психологічним станом гравців?
-
Не тільки. Зокрема ми були не готові до такого суддівства. Все ж у нас
в чемпіонаті арбітри дають більше грати, а там свисток за свистком був.
От і нахапалися фолів. Нам треба було перелаштуватися, почати грати
менш контактно, але ми не зуміли.
- Ну, а потім була Бразилія і поразка 3:5...
-
Чесно кажучи, мені дуже хотілося зустрітися з бразильцями, адже раніше
їхню гру бачив лише по телевізору. На жаль, з найсильнішою командою
світу не вдалося зіграти у максимально бойових умовах –господарі
чемпіонату до того вже забезпечили собі вихід з групи...
- Взагалі були в збірної України шанси виступити краще?
-
Шанси завжди є. Могли б принаймні в загальному заліку зайняти вище
місце, якби, наприклад, не програли Італії з таким великим рахунком, не
поступились б Ірану... Та, гадаю, збірна виступила достойно.
- Теоретично на другому етапі українці ж могли і не потрапити на Італію та Бразилію...
-
Матчів на цьому чемпіонаті ми «здавати» не збиралися, тому вийшли і
чесно перемогли Китай в останньому турі першого етапу та посіли чільне
місце у групі. Перед турніром ми налаштовувалися лише на перемоги. Тим
більше, хто ж знав, що італійці не захочуть з першого місця у своїй
групі виходити у наступний раунд!? Та й чемпіонат світу такий турнір,
що може бути один раз в житті кожного виконавця, тому грою потрібно
просто насолоджуватися.
- Наскільки важливою у контексті майбутнього вдалого виступу збірної у першому раунді, була перемога над Гватемалою?
-
На цей матч ми вийшли, можна сказати, з подвійною мотивацією. „Завело”
те, що бразильські фахівці у різних передматчевих коментарях головними
претендентами на вихід з нашої групи вважали аргентинців і
гватемальців. От ми по-хорошому і розгнівалися та перемогли. Вважаю, що
матч з Гватемалою для збірної України був чи не найважливішим на
турнірі.
- Враховуючи, що у складі збірної був лише один
гравець з досвідом виступів на чемпіонатах світу (Пилипів), мабуть,
перед грою з з Гватемалою у футболістів було чимале хвилювання?
-
Не знаю як у всіх, але я хвилювався. Коли ще стояв у тунелі, перед
початком матчу. Та, щойно гра розпочалася, все минуло. Потім уже навіть
під час поєдинків з Бразилією та Італією не хвилювався.
- Своїм виступом задоволений?
-
Можу оцінити свою гру на „четвірку”. Звісно ж, враховуючи рівень
турніру, можна сказати, що виступив непогано. Та я максималіст за
натурою і мені хотілося досягнути разом із збірної більшого.
- Мабуть, не звично було грати на таких великих аренах?
-
Так, зали, де проводилися матчі чемпіонату світу, і справді вражали
своїми розмірами, приємно у таких грати. Крім того, акустичне
оформлення ігор у виконанні вболівальників було чималим. На матчі
систематично приводили дітей, яких, напевно, спеціально готували. Вони
дуже голосно і злагоджено реагували на гру команд.
- А сам футзал у виконанні провідних збірних світу чим запам’ятався?
-
В першу чергу тим, як швидко гравці приймають рішення на майданчику.
Нам цього десь бракувало. Мало ми грали матчів з такими командами. Якби
більше товариських зустрічей проводили з провідними збірними світу, то,
можливо, змогли би і краще виступити.
- Поза футзалом, щось у Бразилії оглянути вдалося?
-
Трошки. Спочатку ми жили у столиці – місті Бразиліа. Це місто більш
ділове. А от Ріо-де-Жанейро (туди ми переїхали вже коли чемпіонат
тривав), так би мовити, більш „живе” і веселе місто. Коли були в Ріо,
то встигли сходити на екскурсію (години на три). Побували на горі
Корковадо, де знаходиться знаменита статуя Ісуса Христа – звідтам усе
Ріо гарно видно. Сходили і на відомий пляж Копакабана, де виросли
багато знаних бразильських футболістів. Щоправда, футболу пограти там
не встигли.
А ще мені запам’яталося, як прихильно в Бразилії
ставляться до футзалу – у нас в країні такого немає. Місцеві мешканці,
щойно бачили когось в екіпіровці збірних-учасниць чемпіонату, одразу
віталися, нам от навіть машини сигналили.
- Сувеніри з Бразилії привіз?
-
Наш водій в „Енергії” в автобусі збирає вимпели – от йому кілька привіз
до колекції. Якуніну, наприклад, подарував в’єтнамки - сині з написом
„Бразилія”. Так ще привіз сувеніри дружині, родичам, друзям.
- Який, до речі, твій фізичний стан після чемпіонату світу?
-
Зараз вже нормально, ми ж минулого тижня повернулися. А спочатку було
складно – до зміни часового поясу важко було пристосуватися. Та й
перельоти втомили – ми ж з Бразилії тільки до Парижу летіли 11 годин,
потім ще до України 3 години.
ИСТОЧНИК: http://www.energia.lviv.ua/Pages/News.aspx?newsId=436
|
