“Шахтар” – “ТВД” – 2:0
Голи: Мірошник (10), Тьягу (17)
“Шахтар”: Сухомлинов – Камеко, Мансуров, Мірошник, Ткаченко – Фумаса, Вассура, Юнаков, Тьягу – Москвичов
”ТВД”: Мельник – Кордоба, Вахула, Денис, Рогачов – Хавер, Маржановський, Сільченко, Чеботарьов – Білоус, Кіндій
Попередження: Мансуров – Сільченко, Рогачов
Закінчився
літній антракт у прихильників футзалу. Зі старту львівський “ТВД”
змушений був зробити далекий вояж у столицю Донбасу – Донецьк. Саме тут
розігрувався Суперкубок України, в якому зустрілися чемпіон країни
донецький “Шахтар” і володар Кубка України львівський “ТВД”. Обидві
команди в міжсезоння ретельно готувалися до нового чемпіонату та
розіграшу Суперкубка зокрема. Побачити один одного суперники по
Суперкубку мали змогу на престижному турнірі в Чехії, де “ТВД” виступив
нище своїх можливостей. Тому гравці львівської команди перемогою в
матчі за Суперкубок могли реабілітуватися перед своїми уболівальниками.
Ще й напередодні поєдинку з “Шахтарем” обидва тренери “ТВД” Роман
Ковальчик і Леонід Маковський відзначили свої Дні народження (14 і 15
серпня відповідно). Звісно, найкращим подарунком від гравців могла б
стати перемога в матчі за Суперкубок. Тому і святкування уродин
відклали після важливого поєдинку. Та не так сталося, як гадалося...
Донецьк
зустрів львівську команду шаленою спекою. У затінку температура
перевищує 35 градусів. Проте у оновленому палаці спорту “Дружба”
(вмістимість глядачів до 5 тисяч) було навіть комфортніше, ніж на
вулиці. Тому “теведисти” за день до гри під час годинного тренування
пристосовувалися до нового покриття ПС “Дружба”. Одним словом, усе йшло
за планом, хлопці у доброму настрої підійшли до гри із сильним й
титулованим суперником, який до того ж уже двічі володів Суперкубком
України. А перед самісіньким поєдинком відбулася приємна процедура
вручення посвідчень майстрів спорту України гравцям “ТВД” – Мирону
Кіндію, Андрію Мельнику, Роману Колтку, Юрію Хаверу, Василю Денису,
Олександру Маржановському, Роману Кордобі, Дмитру Сільченку, Євгену
Рогачову, Олегу Чеботарьову та Віталію Білоусу. Натомість “Шахтарю”
вручили Кубок і золоті медалі чемпіона України минулого сезону. Щодо
самої гри, то в її дебюті відчувалося надмірне хвилювання львів’ян, що
приводило до неточних передач, а відтак – неочікуваних втрат м’яча.
Тому у перші три хвилини перевагою володіли господарі майданчика, але
справа до небезпечних моментів біля воріт “ТВД” не доходила. Більше
того, поступово “теведисти” освоїлися на паркеті “Дружби” й самі почали
потроху загрожувати воротам Сухомлинова. Перший удар по воротах
“Шахтаря” наніс Юрій Хавер, а вже друга спроба “теведистів” ледь не
завершилася голом: потужний постріл Дмитра Сільченка зі штрафного
прийшовся в ноги кіперу донеччан. Таким же небезпечним штрафним
відповіли “шахтарі”, але Хавер заблокував удар одного із трьох
бразильців Тьягу. Тут же Мельник довгим пасом відшукав Сільченка, але
до завершального удару справа не дійшла. “Шахтар” намагався провести
швидкий контрвипад, але помилився з передачею Фумаса. До речі, активний
захист львів’ян упродовж усього матчу так і не дозволив розгулятися
бразильському тріо “Шахтаря” – Вассурі, Фумасі та Тьягу. Щодо наших
гравців, то на жаль, їм частенько не вдавалося обіграти свого опонента
один в один. Звідси, і фоли, і попередження. Тому вже до 10 хвилини у
пасиві “ТВД” було чотири фоли, а Дмитро Сільченко піймав ще й
“гірчичник”. Та ж 10 хвилина і стала фатальною для “ТВД”: після проходу
й удару Фумаси м’яч заметушився між гравцями обох команд, потрапив до
Мірошника, котрий пробив метрів з 12-ти. М’яч обминув ноги усіх
футзалістів і залетів у самісінський кут воріт Мельника – 1:0.
Після
пропущеного голу “Шахтар” на куражі провів ще низку атак, але потужний
постріл Мансурова парирував Мельник, який був на висоті й після
розіграшу вільного удару (другий пас воротарю “ТВД” зробив Вахула).
Минає ще дві хвилини і в “ТВД” уже п’ять фолів (порушив правила Хавер).
Попри це, саме “теведист” Сільченко втрачає добротну нагоду відіграти
пропущений м’яч, але трохи незручний пас у спину йому віддав Хавер,
тому завершальний удар Сільченка вийшов невлучним. Активність львів’ян
привела до п’ятого фолу в “шахтарів”. Та розіграш штрафного обернувся
контрвипадом донеччан (преехопили пас Вахули) і Мірошник “розстрілював”
Мельника, котрий був на висоті. Той же Вахула заробляє своїй команді
шостий фол, за що “ТВД” бездоганним ударом у кут воріт покарав Тьягу –
2:0. Під завісу першого тайму Сільченко змусив сфолити Вассуру – шостий
фол. Потерпілий Сільченко взявся виконувати вирок і тут до нього підбіг
Білоус. Саме Віталій і взявся пробивати 10-метровий дабл-пенальті:
розбіг зі своєї половини майданчика, удар низом і практично по центру –
Сухомлинов ногою відбив м’яч. Як з’ясувалося згодом, саме цей епізод з
нереалізованим дабл-пенальті став ключовим у зустрічі. Забий гол,
“теведисти” пішли б на перерву за мінімального рахунку, а відтак другий
тайм пройшов би за іншим сценарієм. А так, “шахтарі” перейшли на гру
другим номером і не пропустили навіть тоді, коли “ТВД” за п’ять хвилин
до фінального свистка пішов у атаку уп’ятьох. Удари “теведистів” або
блокували захисники, або відбивав Сухомлинов, або м’ячі обминали
“рамку” воріт. Таким чином, Суперкубок України ще не залишав межі
Донбасу – тричі ним володів “Шахтар”, ще одного разу – “Єнакієвець”.
Третя спроба львівської команди (двічі за Суперкубок змагалася
“Енергія”) завершилася невдачею. Що ж, будемо чекати свята і на нашій
вулиці...
Роман ЦЮНЯК (м.Донецьк)
ИСТОЧНИК:
http://mfktvd.com.ua/ua/?n_id=378
|
