 Наша футзальна збірна виконала завдання й з першого місця пробилася на
чемпіонат Європи. Українці виграли всі три поєдинки своєї групи.Спершу
переграли бельгійців — 4:3, відтак познущалися з турків —12:2, а в
завершальній грі розібралися з угорцями —4:1.Своїми враженнями від
групового турніру з кореспондентом "Експресу" поділився Станіслав
Гончаренко, головний тренер клубу "Енергія-Тайм", гравці якого
найбільше долучилися до перемог у Харкові.
— Чим здивувала вас збірна України в трьох матчах?
—
Нічим. Українці просто зобовязані були вигравати, бо ми сильніші за
суперників щодо підбору виконавців. Наважуся заявити, що жоден із трьох
опонентів не відповідає рівню еліти чемпіонату України. Що я маю на
увазі? Бельгія, Угорщина чи Туреччина не потрапили б навіть до першої
шістки, якби виступали в українській першості.
Найбільший внесок
у перемогу зробила перша четвірка, до якої входили троє
"енерго-таймівців" та Сергій Чепорнюк, колишній гравець "Тайму". Ось
Україна радіє з перемоги над турками — 12:2. Три голи із 12-ти забив
другий квартет: один з пенальті й два з так званого дабл-пенальті. А 9
голів із 12-ти організувала перша четвірка. Вони були забиті з гри,
після застосування цікавих ігрових схем. Це ще раз доводить, що у
збірній нині існує лиш одна четвірка. Другу треба формувати й готувати.
Бо однією четвіркою далеко не заїдеш.
— Як саме можна сформувати рівноцінний другий квартет?
—
Потрібно запрошувати найсильніших гравців. Не розумію, чому не
викликали Максима Павленка. Таке рішення — нонсенс. Річ у тім, що
головний тренер Геннадій Лисенчук запрошує в збірну лише вигідних
виконавців. Відсутність Павленка це доводить. А чому немає Ельдара
Макаєва? Він набагато сильніший за багатьох спортсменів, яких чомусь
викликають під синьо-жовтий прапор!
— І чому, на вашу думку, цих виконавців ігнорують у збірній?
—
Геннадій Лисенчук вміє дивувати нелогічними вчинками. Фахівці й досі не
розуміють, чому на попередній континентальній першості не було Макаєва
та Якуніна. Це особиста думка головного тренера. За 18 років ми звикли
до його тоталітарності й власного сприйняття футзалу.
Вважаю, що
деяких гравців не запрошують у збірну через меркантильні інтереси. Ось
тепер у національній дружині грає пятеро футзалістів із "Енергії-Тайму"
і пятеро — із харківського "Локомотива". На рівні збірних, вміння й
досвіду харківяни значно поступаються львівянам. Однак я все-таки
сподіваюся на те, що перед європейською першістю в Геннадія Лисенчука
переможе здоровий глузд, і він вдасться до послуг найсильніших.
— Хай там як, але путівку на європейський чемпіонат ми завоювали. Лисенчук заявив, що "до Хорватії" Україна поїде перемагати..."
—
Говорити можна все, що завгодно. Треба згадати поразку "Тайму" у Сербії
з рахунком 1:7 і програш збірної України Азербайджану — 0:3. Ми
відстаємо від еліти. А Геннадій Лисенчук мріє про чемпіонство... Коли
він говорив про великі амбіції, то, мабуть, спав. Якщо ми програємо
азербайджанцям 0:3, то пора замислитися. Адже Азербайджан програє
Іспанії з рахунком 3:8! То як ми можемо мріяти про перше місце?
— А на яке місце нині заслуговує збірна України?
—
У вісімку найсильніших ми зобовязані потрапити. Далі все залежатиме від
прихильності жереба: якщо у чвертьфіналі зіграємо з Іспанією, Італією
чи Португалією , то на цьому виступ на чемпіонаті Європи завершиться.
Олег Зубарук, газета "Експрес"
|
