Двоє українців стали чемпіонами Польщі з футзалу.
Роман Вахула та Сергій Задорожний допомогли краківській "Віслі" уперше в
клубній історії вибороти золоті нагороди.
Найбільше до тріумфу долучився Роман Вахула. Він забив доленосний гол
у фіналі проти команди "Ред Девілс" (Хойниці). Із новоспеченим
чемпіоном поговорив кореспондент.
- То правда, що ви стали героєм фіналу?
- (Сміється). Чемпіоном Польщі стає та команда, яка у фіналі тричі
виграє у свого суперника. Ми вели в серії з рахунком 2:0.І в третій грі
програвали 0:1. За шість секунд до фінального свистка я забив гол. І в
серії після матчевих пенальті ми перемогли. Свій пенальті я також
реалізував.
Для "Вісли" це історичний успіх. Після гри творилося щось
неймовірне. Деякі наші гравці навіть від радості вилізли на ворота.
Потім для нас організували бенкет, на який ми прийшли із сім'ями.
- Донедавна лідером польського футзалу була "Погонь" із Щецина. Чи можна назвати ваш успіх сенсацією?
- Сенсація полягає лише в тому, що в регулярному чемпіонаті ми
посіли четверте місце і в півфіналі грали з "Погонню", яка очолила
турнірні перегони. Однак у серії плей-оф четверта команда була сильнішою
за першу. Ми здобули всі три перемоги, тому закономірно вийшли до
фіналу, в якому теж виграли заслужено. Ми довго крокували до
п'єдесталу, торік були срібними призерами...
- У чемпіонаті України з футзалу виступає сім команд, а в Польщі - аж дванадцять. Чому так?
- Якщо порівнювати організацію першостей Польщі та України, то
поляки нас переважають. У них також кращі умови для праці, бо в багатьох
містах є величезні зали для гри у футзал. А якщо порівнювати саму гру,
то в Польщі лише п'ять команд можуть вчинити опір українським клубам. В
елітному польському дивізіоні є клуби, які навряд чи можна назвати
професійними. Хлопці працюють в офісах і на заводах, а ввечері грають у
футзал. Зрозумію, що мій клуб - професійний, де все на найвищому
рівні. Принаймні я можу спокійно займатися лише футзалом, клуб орендує
моїй сім'ї помешкання у Кракові, проблем з оплатою праці немає.
- В Україні такі проблеми часто виникали?
- Безумовно! Я ж переїхав до Польщі не від солодкого життя. Доля
покерувала так, що де б я останнім часом не виступав, ті команди
припиняли існування. Спочили у Бозі донецький "Шахтар" і львівський ТВД у
той момент, коли я був у команді. Довелося шукати щастя за кордоном. У
фінансовому плані я не програв, переїхавши до Кракова.
- Окрім вас, ще четверо українців виступає у Польщі. Чому наші гравці вибирають саме цей чемпіонат?
- В Україні лише сім команд, а професійних футзалістів значно
більше. Колись у Росії був попит на українців. Та нині в цій першості
існує ліміт на легіонерів. Зрозуміло, що клубам вигідніше запросити
талановитого бразильця, аніж українця. Тому шлях на Схід зачинений.
Можна грати в Західній Європі. Але навіщо? Чемпіонати Німеччини,
Франції чи Англії значно слабші за українську та польську першості..
Тому-то українці вибирають сусідню Польщу, де платять не менше, ніж у
нашій країні. Тут спортсмен має волю і довіру. Ніхто нас не контролює,
ніхто не дивиться, курить футболіст чи ні. Головне - показувати добротну гру.
Двоє українців стали чемпіонами Польщі з футзалу. Роман Вахула та Сергій Задорожний допомогли краківській
