МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

-Олеже, які твоє враження від кубкового матчу проти київського «Епіцентру К-3»?

-Враження негативні. Програли гру. Звичайно, налаштовувались на цей матч, дивились відео, розбирали дії суперника на майданчику. Тяжко щось прокоментувати. Не хочу образити команду «Епіцентр К-3», але ми не мали програвати цей матч по статусу, адже ми є командою Екстра-ліги, а та команда грає лише в другій лізі. Неприємно тому, що Кубок є кубок, і у випадку вдалих виступів та зручного жеребу можна було спокійно дійти до вирішальної стадії турніру.

-Які думки в тебе стосовно завтрашньої гри з львівською «Енергією», яка є діючим чемпіоном турніру?

-Завжди цікаво грати проти хорошої команди, а тим паче – з діючим чемпіоном турніру. На неї не потрібен особливий настрій, усі розуміють, що після кубкового провалу потрібно довести тренеру, керівництву та самим собі, що ми – хороша команда, яка може забрати очки в будь-якого суперника.

-Левову частку свого життя ти проживав у Львові та грав за місцеві команди. Зараз ти приїхав у рідне місто і виходиш на майданчик, який був колись тобі нечужим. Що ти відчуваєш при цьому?

-Взагалі, завжди приємно приїжджати до Львова, адже весь час мене переповнюють емоції. Завжди є дуже велике бажання грати й перемагати, на ігри приходять близькі люди та родичі, і хочеться показати хорошу гру, заодно порадувавши керівництво та тренера.

-Олеже, в тебе за плечами вже досить пристойний досвід виступів на найвищому рівні. Які моменти в твоїй кар’єрі тобі найбільше запам’ятались?

-Найбільше приємно тоді, коли команда виграє, здобуваючи при цьому якісь титули чи кубки. Найбільш запам’ятався період в «ТВД», коли ми стали володарями Кубку України, і нам усім присвоїли звання майстрів спорту. Також я грав у Польщі, і став чемпіоном країни. Це такі найскравіші моменти у моїй футзальній кар’єрі.

-До речі, мова про «ТВД». Львівський клуб в чемпіонаті в ті часи був міцним середняком, проте у кубкових змаганнях міг переграти кожного. В чому був секрет?

-Команда «ТВД» завжди складалась з українських гравців. В чемпіонаті тоді було важко конкурувати, адже «Шахтар» та «Інтеркас» були на голову сильніші за всіх. Головна ставка робилась на Кубок, і тренер нас готував як і фізично, так і психологічно до ігор на виліт. Ми завжди більше націлювались на Кубок, адже там за дві-три гри можна було дійти як мінімум до півфіналу.

-Раніше ти виступав у чемпіонаті Польщі. Як ти можеш порівняти рівень польського та українського футзалу?

-Я виступав у 2009 році, тоді було три команди, які займались професійно, а інші тренувались тричі на тиждень. Тобто люди працювали і грали в футзал. З кожним роком чемпіонат Польщі росте, то, якщо чесно, четвірка провідних польських клубів могла б достойно виступати у нашій Екстра-лізі. Наш футзал здається мені посильніше, хоча з кожним роком поляки додають.

-В твоій кар’єрі був цікавий факт. Ти виступав у команді «Кардинал-Рівне». До першого сезону під егідою Екстра-ліги вона була аутсайдером, але здійснила серйозний ривок, зайнявши підсумкове п’яте місце. З чим був пов’язаний такий вдалий виступ рівнян?

-В перший рік, коли команда переїхала з Львова, там відразу підібрались непогані виконавці. Сергій Піддубний став граючим тренером, повернувся в клуб Андрій Паршиков, з львівської «Енергії» в аренду прийшов Тригубець. Командам завжди було грати у Рівному. Там відчувається серйозна підтримка вболівальників, і усім суперникам було важко у нашому залі, адже він є трохи специфічним. В перший сезон команда була на піднесенні, і добре виступила, навіть дійшла до фіналу Кубку України, де поступилась львівській «Енергії» – 1:2. Багатьох гравців я знав. Наприклад, з Дєнюжкіним та Маринюком я виступав у «ТВД». У нас був хороший колектив, награний склад та прекрасна атмосферу у команді, що і стало вирішальними факторами такого результату.

-Як ти вважаєш, у ФК «Спортлідер+» є передумови, щоб виконати такий спурт, який здійснив у свій час «Кардинал-Рівне», коли зайняв п’яту сходинку?

-«Кардинал-Рівне» також довго йшов до цього. Вони були аутсайдерами, багато програвали і перебували завжди на останніх місцях. Завжди важко починати чемпіонат. Зараз мало команд, і вони усі доволі хорошого рівня. В перший сезон мені, і усій команді ФК «Спортлідер+» хочеться трохи більше перемог, хоча в нас молодий тренер, гравці грають лише перший рік разом. Думаю, що якщо будемо наполегливо працювати, то обов’язково досягнемо серйозних успіхів у майбутньому.

-Ти маєш аж дві вищих освіти. Заняття футзалом не заважали твому навчанню?

-Ні. Першу я здобував у інституті фізичної культури. Це мені лише допомагало. А другий диплом одержав, навчаючись на заочній формі навчання.

-Наостанок, твої побажання вболівальникам клубу та просто поціновувачам футзалу…

-Вболівальникам, нашому тренеру, керівництву та усім гравцям хотів би побажати терпіння. Як говориться, «Терпение и труд все перетрут». Звичайно, поразок зараз багато, але хочеться, щоб ми були одним цілим, зібрались психологічно та морально, і не розчаровувалися, а закотили рукава, і в кожній грі награвали склад та набирались неоціненного турнірного досвіду. Це б дуже допомогло нашій команді.

ИСТОЧНИК: http://sportlider.km.ua/4401.html