МФК «Кардинал-Рівне» доволі непогано стартував у чемпіонаті України в вищій лізі, команда провела чотири матчі і здобула три перемоги, причому перемоги здобуті, як в рідних стінах, так і в гостях. Одним із винуватців поразки «ПФС» був Михайло Волянюк, який вперше в матчах вищої ліги записав на свій рахунок хет-трик (на даний час Михайло з 5 голами очолює список бомбардирів). Спочатку Михайло провів гол з гри, потім не реалізував пенальті, але згодом реабілітувався двічі чітко реалізувавши десятиметровий. Отже привід для спілкування є, залишалося отримати згоду самого гравця. Михайло не довго опирався і врешті-решт погодився на розмову.
- Наскільки мені відомо ти народився в Здолбунові?
- Так. 23 квітня 1989 року. Проте, майже одразу батьки переїхали до Борисполя, де я і провів своє дитинство.
- Хто привів тебе в спорт і чи одразу обрав футбол?
- Лише завдяки моєму палкому бажанню займатися футболом мені вдалося переконати батьків. І ось, в десятирічному віці, я розпочав займатися великим футболом в НВК (навчально виховний комплекс) в Щасливому, де продовжував заняття аж до 7 класу. Після цього рік займався в школі київського «Динамо», але вже наступного року повернувся в Щасливе і виступав за Бориспіль. Одинадцятий клас я вже закінчував у Борисполі і грав за місцеву команду, яка виступала не тільки у великому футболі, але й пробувала свої сили в першій лізі футзалу. Проте, недовгою була участь в футзальних змаганнях, команда навіть перше коло не дограла і знялася зі змагань. Згодом у Борисполі з’явився першоліговий міні-футбольний клуб «Кобра» за який в сезоні 2006-2007 запросили грати і мене. Новостворена команда майже не тренувалася, а лише виїжджала на ігри, тоді я вперше познайомився з МФК «Рівне», а ось і з львівським «Кардиналом» це вже була не перша зустріч (вперше команди зустрілися за невдалої дебютної спроби бориспільської команди). По завершенні сезону я влаштувався на роботу і більше за Бориспіль не виступав. А в сезоні 2009-2010 несподівано отримав запрошення від львівського «Кардиналу». Спочатку, поки тренером був Свищ, лише зрідка виходив на заміну, а ось коли на тренерському містку відбулася зміна і львівський «Кардинал» очолив Роман Корінь став з’являтися на майданчику частіше. А наприкінці сезону взагалі провів 8 ігор, як гравець основного складу. У першому сезоні за «Кардинал» я провів близько 8 м’ячів, а вже наступний чемпіонат був для мене більш вдалим, я вже грав постійно і забив 15 м’ячів.
- В попередній грі в Севастополі ти провів хет-трик. Це твої перші три м’ячі в одному матчі?
- Так. До цього в одній грі стільки забити поки що не вдавалося, маю на увазі вищу лігу. Проте, особисто якогось специфічного враження від трьох забитих м’ячів, я поки що не відчув. Окрім того, дуже прикро, що в цьому матчі мені на жаль не вдалося реалізувати пенальті. Тому загалом своєю грою я залишився не задоволений. Скажу відверто, що я завжди не задоволений своєю грою, адже часто трапляються моменти в яких міг би зіграти краще, але…
- Тобі доводилося працювати з різними наставниками, а хто на твою думку зробив найбільший внесок…
- Познайомив мене з міні-футболом Ожегов. Від нього я отримав хоча б мінімальні поняття про цей вид спорту, адже до того займався тільки великим футболом. Пізніше мене запросив до Львова Свищ. Але найближче познайомив мене з міні-футболом - Роман Корінь. Він багато працював зі мною, пояснював, що і як необхідно робити на майданчику, хоча на мою думку, я і зараз не все ще розумію, адже багато чому ще потрібно вчитися. Роман Корінь справив на мене хороші враження, як фахівець, як тренер, як людина. Але було б несправедливо не відмітити нинішніх моїх тренерів. І знову ж таки, на мою думку, в Рівне зараз підібрався чудовий тренерський склад. Маю на увазі і Юрія Степановича Баховського і Сергія Олександровича Піддубного. Варто також згадати і нашого капітана Андрія Паршикова, який теж передає нам свій досвід. І взагалі в Рівне в нас зараз підібрався чудовий дружній колектив.
- З футбольною кар’єрою майже все зрозуміло, а як справи з навчанням?
- Зараз навчаюся на 4 курсі Київського інституту фізкультури.
- Коли трапляється вільна хвилина, чим займаєшся?
- Відпочинок, прогулянки з друзями. Разом з Віталієм Танським додатково займаємося на турніках та тренажерах. Окрім того, я меломан. Полюбляю слухати музику, причому харчами не перебираю – подобається все. Кінофільми подобаються лише ті в яких грають відомі актори, причому не залежно від категорії фільму, чи то фільм жахів, чи комедія. Адже тільки хороша гра акторів приносить задоволення від фільму. Останнім часом захопився кулінарією. Дуже подобається готувати, особливо перші страви.
- А, де найчастіше проводиш відпустку?
- Звичайно по можливості намагаюся відпочити на морі, а так більше вдома з ріднею. У нас в Борисполі недалеко Дніпро, тому з друзями та подругами полюбляємо відпочивати на річці. Ще під час мого перебування в Борисполі, ми з друзями організували свою команду, яка зараз виступає на першості району. Тому буваючи дома не упускаю можливості зустрітися з хлопцями.
- Ти згадав про дівчат, а в Рівному ще не маєш подруги?
- З дівчатами вже знайомилися, але так нічого серйозного. Відверто кажучи поки що в Рівному дівчини не маю.
- І на завершення нашої розмови. Ти вже гравець команди вищої ліги, щоб ти порадив юнакам, які теж бажають присвятити себе спорту?
- Перш за все це прислухатися до порад старших і мати палке бажання займатися спортом. Якраз в деяких моментах мені особисто не вистачає стриманості. Я дуже емоційний і нестриманий, а це зайве. Коли мені роблять зауваження часто огризаюсь, замість того щоб прийняти слова до уваги і більше не допускати помилок. Так не можна, краще вислухати, зробити висновки, проаналізувати все і тоді вже приймати подальші рішення. Головне не сприймати це, як негатив. Адже ніхто не застрахований від помилок і лише на них вчаться. Головне аналізувати всі тренування і всі ігри.
ИСТОЧНИК: http://www.mfc-cardinal.lviv.ua/default.php?lang=ua&go=325&translit=myhajlo-voljanjuk-v-rivnomu-pidibravsja-chudovyj-kolektyv
|
