Гравець львівської «Енергії» та збірної України Михайло Романов
нещодавно повернувся із Лівії, де у складі збірної світу провів два
виставкові матчі проти місцевої збірної. Якщо у першому матчі було
зафіксовано бойову нічию – 5:5, то у другому поєдинку клас та
майстерність команди World Stars далася взнаки – 6:3. Один із шести
голів у ворота лівійської збірної провів єдиний представник України.
Повернувшись на батьківщину, вражень у Михайла було хоч відбавляй. А
тут ще й 27-ий рік народження. Саме з привітань футболіста розпочалася
наша розмова.
«Незрозумілі речі малювали на листку паперу»
-Михайле, прийми найщиріші вітання. Великих перемог тобі не тільки у спорті, а й у житті. Як відсвяткував день народження?
-Дякую за привітання. День народження святкував у теплому колі сім’ї. Враження якнайкращі.
-Перейдемо одразу до найцікавішого. Запрошення до команди World Stars стало для тебе несподіванкою?
-Звичайно.
Радий, що туди поїхав. Для мене це була велика і приємна несподіванка.
Вдячний Богові за те, що дав мені таку можливість.
-Поділися враженнями від побаченого…
-Усі
п’ять днів був дуже позитивний настрій. Сказати, що я задоволений
поїздкою на 100 відсотків буде надто м’ягко. Коли ми приїхали, в
аеропорту нас зустріли дуже привітно. Було дуже багато журналістів, які
нас зустрічали та висвітлювали цю подію. У літаку з Рима летів з двома
воротарями Жоао Бенедіто та Балашем Зонтаном, а також з журналістом
сайту futsalplanet.com. З останнім спілкувалися по-англійськи. Хоч мову
знаю далеко не ідеально, однак розуміли один одного. Незрозумілі речі
малювали на листку паперу. Додому я таких привіз три. Зокрема, аби усе
правильно пояснити, мені на листку прийшлося малювати про наш
чемпіонат, першу та другу лігу.
-Що робив після прильоту до Лівії?
-Протягом
дня долетіли усі учаснику матчу. Спочатку у нас було зібрання, де кожен
представлявся й говорив про себе. Розказували за свій клуб, за збірну.
Згодом приїхав на тренування і був приємно здивований. Тренерами у нас
були наставник збірної Бразилії та Румунії. Останній сам за
національністю іспанець. Я завжди хотів потренуватися з бразильцями,
іспанцями. Було цікаво. Від спілкування з ними отримував велике
задоволення. Загалом, старався взнати щось нове, щось навчитися. Туди я
не їхав показувати свої ігрові здібності, комусь щось доводити.
«Шуша був перекладачем»
-Як знаходили спільну мову?
-Бразилець
Шуша пограв трохи у російському чемпіонаті, тому з ним порозумітися
було найпростіше. Через нього питався у тренерів про різні тактики. Про
це взнав більше. Переконався, що тактика «Енергії» є правильною. Ми на
вірній дорозі, потрібно тільки це вдосконалювати.
-Шуша був перекладачем?
-Можна
і так сказати (сміється…). У нашій команді спілкувалися арабською,
іспанською, португальською. На інший план можна віднести англійську та
російську мови. Попри це проблем зі спілкуванням майже не виникало.
Мене всі розуміли.
-Які враження після гри в одній команді з бразильцями?
-У
бразильців інший менталітет. Вони виходять на майданчик перемагати. Про
це їм не потрібно говорити. Та й тренер наш був дуже впевнений, що ми
не програємо. Навіть якщо й щось не виходило, ніхто не кричав. Загалом,
атмосфера в команді панувала чудова. Перед другим матчем сиділи в
роздягальні півтора години, адже чекали дуже поважного гостя. Гравці
багато жартували один з одного. Зокрема, хорват Фране Деспотовіч взяв
листок паперу, поклав на землю і сказав: я стаю на один бік листка, а
хто стане на інший, мене бачити не буде. Звичайно, посперечатися було з
ким. Він взяв той листок, просунув під двері у душовій та вимкнув
світло… Утім, воротар Жоао Бенедіто побачив Деспотовіча через зеркало.
Хорват визнав свою поразку… Словом, було дуже багато жартів та
позитивних моментів.
-На якому рівні була організація матчів?
-На
дуже високому. Коли їхали на перший матч автобусом, окрім поліцейського
супроводження, до нас приєдналася ціла група байкерів. Вони нас оточили
і супроводжували до самого залу. У залі глядачів також було дуже
багато.
«Привіз хороший досвід та настрій»
-Що скажеш про збірну Лівії?
-У
минулому році вони виграли чемпіонат Африки. Знаю, що там виділили 4
мільйони доларів на розвиток виду спорту та підготовку своєї збірної до
чемпіонату світу. Тренери у них іспанці, а сама збірна є хорошою. У них
непоганий підбір гравців. Особисто я думав, що ця команда буде трішки
слабшою.
-У другому матчі ти забив гол…
-З іранцем пішли у пресинг, забрали м’яч і ми реалізували вихід 2 в 1.
-Лівію встиг оглянути?
Коли
виходиш на вулицю і бачиш, що всі жінки у чорному одязі, робиться
страшно. Тим паче, коли одягом закрите обличчя… У Лівії ми всюди ходили
усією командою: на екскурсію, по магазинах
-Привіз сувеніри?
-Ні, нічого не купував, чомусь не хотілося. Найбільше тішуся, що привіз хороший досвід і багато позитивного настрою.
-Перед від’їздом, контактами з гравцями не забули обмінятися?
-Звичайно.
Коли приїхав додому і переглянув електронну пошту, було 22 (!)
непрочитаних листи. Писали майже усі гравці команди і тренер. Останній
написав, що від роботи з командою отримав велике задоволення. Додав, що
ми дійсно зірки і люди, які чудово знають свою справу. Було дуже
приємно.
ИСТОЧНИК: http://www.energia.lviv.ua/News.aspx?newsId=1542
|
