МИНИ-ФУТБОЛ на УКРАИНЕ

За іграми «Шахтаря» ми, в міру можливостей, стежимо, - каже Станіслав Олександрович. - Дуже важливе значення має те, з ким «гірники» проводять ігри. Одна справа матч із «Єнакієвцем», а зовсім інша протистояння із «Контингентом». Ми вирішили не звертати особливої уваги на останні ігри, а готуватися до гри із окремо взятим суперником. Адже «Шахтар» розглядати категорично по окремим іграм не можна, його потрібно розглядати в цілому. Дуже важливо усе поєднати і намалювати для себе картину того, що із себе донецька команда представляє на сьогодні. Потрібно увібрати минуле, зрозуміти теперішнє і бути готовим до елементів несподіванки. На сьогодні нам відомий напрямок і вибрані методики та тактики «Шахтаря». Але гра із «Таймом» стоїть особняком і на який крок підуть наші суперники, можемо лише здогадуватися. В межах своїх здогадок залишимо наше вміння та розрахунки собі на озброєні.       

Гра із «Шахтарем», так би мовити, за шість очок. Звісно, після цього протистояння буде ще вісім матчів і ніхто про якісь регалії говорити вголос чи, навіть, задумуватися не збирається. Але якщо ми граємо не вдало, то «Шахтар» приблизиться до нас на три очки. А якщо ми перемагаємо, то віддалимося від донеччан на дев’ять пунктів. Тому, ми, як і «гірники», розглядаємо наше найближче протистояння через призму очкового балансу. У разі перемоги окреслиться дорога із напрямком на боротьбу за чемпіонство, у разі ж невдачі, загостриться інтрига.  

Ще нам потрібно звернути увагу на один, підтверджений історією, момент: чим важче команді, тим більше вона групується, об’єднує сили, стає єдиним монолітом і набирає потужності. Тому «Шахтар», який потрапив у складну ситуацію (травми гравців, незначна ротація складу, яка, в принципі, давно відбулася), буде робити усе для того, аби спробувати змінити ситуацію в українському міні-футболі. Ми це прекрасно розуміємо, поставимося до цього серйозно і зробимо усе для того, щоб не дозволити «гірникам» приблизитися до нас. «Тайм» - зріла команда, ми прекрасно розуміємо, що поставлено на карту в цьому протистоянні.

Станіслав Олександрович, можна говорити про якісь відмінності в грі «Шахтарі» при Олегу Солодовнику та при Ігорю Москвичову, чи пройшло надто мало часу для цього?

Навіть на перший погляд в «Шахтарі» уже відбулися суттєві зміни. При Олегу Солодовнику «гірники» сповідували трохи інший міні-футбол. Ігор, зважаючи на підбір гравців, кількість травмованих, в тактиці зробив акцент на позиційній обороні. Ще раз повторюю, на гру із «Контингентом» не потрібно зважати. У таких матчах з самого початку не може бути тактики позиційної оборони чи позиційної атаки. Просто із самого початку існує перевага однієї із команд. А якщо розглянути ігри донеччан із Харковом чи Єнакієвцем, то чітко видно, що «гірники» грали від оборони.

Однією із родзинок «Шахтаря» є наявність в складі бразильських легіонерів. Як відомо, ніхто більше в Україні не залучав «чарівників м’яча», зрештою і вам ніколи з ними не доводилося працювати. Зізнайтеся, не має думки в найближчому майбутньому підсилитися бразильцями?

До цього питання потрібно підходити, так би мовити, дуже інструментально. Футзальну команду можна порівняти із ансамблем. Здавалося б є ансамбль, є в ньому співак, усі вміють грати на інструментах, а покликав не ту людину, і вже щось не так проходить. На моє глибоке переконання, якщо хочеш працювати із бразильцями, потрібно підібрати гравця по напрямку, якості і, навіть, по морфології. Адже навіть в усьому генетичному структура повинна вписуватися. Є хороше прислів’я: «Один бразилець не достатньо добре, два добре, а якщо три, то можна розплакатися». Я до того, що придбання бразильців варто розглядати лише в парі. Це найідеальніша модель. Один бразилець в команді нічого із себе не буде представляти, нічого не створюватиме. Це доведено великим футболом і, тим більше, міні-футболом. Але насиллям займатися, залучаючи бразильців, ми не збираємося. Якщо в майбутньому буде така ідея, то обмежимося придбанням лише пари із Бразилії. У цьому напрямку збираємося працювати на наступний рік.